Розділ 180: Місто, пофарбоване в чорний
— Муахахаха! Усе правильно. Звісно, я ніколи не думав, що ти так легко впадеш, тому вважав це просто шоу, но Аріель ледь не збожеволіла, і я навіть думав про те, щоб увірватися в Корею, аби помститися за тебе всім і одразу!
— О боже, голово. Хіба я справді така людина, яку легко вбити? Хахаха! Самі ваші слова вже приємні, но немає потреби заходити так далеко. Медіа в будь-якому разі завжди все перебільшують.
— Я гадаю, ти правий. Но, до речі, я бачив новини про тебе десь, і моя донька так здивувалася, плакала й усе таке. Вона, здається, хотіла побачити тебе…
— Хаха, Аріель? Тобі тоді варто піти провідати її пізніше.
— Звісно, заходь у гості в будь-який час. Латіс-Сіті завжди відкрите для тебе. О, і я чув, що зустріч Катедралу чи чогось такого відбудеться незабаром. Тобі варто прийти подивитися на це тоді.
— Муахахаха!
Зі щирим сміхом Атласа дзвінок підійшов до кінця.
— Вух…
Закінчивши розмову з Атласом, правителем Північної Атлантики, я з полегшенням зітхнув.
…Цому це вони збираються прийти в Корею й шукати помсти? Помсти за що?
Відтепер я призначу Су Бін своєю гарячою лінією й змушу її приймати мої дзвінки замість мене. Ех.
Но відтоді, як я почув, що Аріель хвилювалася за мене, я не міг перестати думати про неї.
Хмм… Що, якщо я спробую завербувати Аріель в Его-Стрім? Якщо я зроблю це дійсно добре, це може бути можливим? Звісно, мені знадобиться дозвіл Атласа…
Поки я думав про це, щось потрапило мені в рот.
Це була жовта часточка мандарина.
— Хмм?
Не думаючи, я відкрив рот, і вона опинилася всередині. Вона була кислою й смачною, коли я її розжував.
Коли я подивився вниз, я побачив Сен Джаянг, яка лежала на ліжку, читаючи комікс і їдячи мандарин однією рукаю. Вона, мабуть, дала мені одну часточку, їдячи сама.
Вона крутила мандарин своєю маленькою рукою, очищаючи його й кладучи одну часточку за іншою мені в рот. Рукава її худі були занадто великими, тому її руки виглядали ще меншими.
Жуючи мандарин, що потрапив мені в рот, я подумав про себе.
…Но зачекайте, коли цей мандарин з'явився?
— Гей, як довго ти вже тут?
— …Я зайшла, поки ти розмовляв по телефону. Навіть не помітив, га?
Сказала Сен Джаянг, жуючи мандарин.
…Вона справді виділяється дивним чином.
— Гаразд, ходімо тепер.
— А? Я щойно прийшла…
— Нам потрібно поснідати.
— Но мій сніданок — це мандарини… угх…
Я підняв Сен Джаянг за допомогою свого телекінезу й виніс її назовні.
Вона спочатку крутилася й борсалася, но тепер вона просто лежала на спині в повітрі, читаючи комікс.
…Вона так зіпсує собі зір.
У будь-якому разі, ми вийшли до вітальні.
Мені зараз набагато краще, і я можу використовувати свої сили без жодних проблем. Принаймні, я сподіваюся на це. І мені потрібно використовувати їх потроху час від часу, щоб не втратити вправність.
Звісно, Су Бін та інші сказали мені не виходити назовні, не влаштовувать жодних неприємностей і не перенапружуватися деякий час… но я думаю, що це має бути нормально.
— Ммм…
Зайшовши до вітальні, я побачив Хан Со Ін, яка спала на дивані, а Ин-Воль спала на її плечі.
— Даїн, не катайся ні на чому дивному… добре?
…Що за сон їй сниться?
Після того, як я опустив Сен Джаянг на землю й сів поруч із нею, Хан Со Ін нарешті розплющила очі й сіла.
— Даїн… Ти добре спав?
— Ммм…
— Так…
Хан Со Ін протерла очі й прокинулася, і Ин-Воль прокинулася разом із нею.
Хммм….
Поки Хан Со Ін потягувалася, я ввімкнув телевізор, і новини повідомляли про звичайні буденні події.
…Так, схоже, сьогодні для Кореї буде мирний день.
Но завтра почнеться справжнє пекло.
Нарешті, завтра день, коли починається головний івент.
Цей таємничий і масштабний терористичний акт.
Наступного дня, коли я прокинувся від сну, інцидент нарешті вибухнув.
[Термінові новини! Корейський торговий центр був окупований підозрюваним лиходієм за ніч! Асоціація наразі обмежує доступ цивільних осіб навколо цієї території. Ах… Як ви можете бачити, нинішній стан будівлі нехороший!]
Довга, горизонтальна будівля стояла високо.
Вулиці навколо цього місця, зазвичай переповнені людьми, раптово спорожніли.
І в центрі всього цього стояла будівля.
Це була просто звичайна, довга, горизонтальна будівля у звичайний час.
Но зараз ситуація зовсім інша.
Клаааанк-
Дивний плач лунав з-за меж будівлі.
Колись блискуча й сяюча будівля, що відбивала скло, втратила свій первісний вигляд, пофарбована в стискаючу темряву.
Від лівого до правого боку будівлі все було вкрите липкою й каламутною темрявою.
І наче гігантський дорослий, ці липкі темряви прикрашали шпилі й дахи будівлі, роблячи її схожою на темний замок. Насправді це була одноповерхова будівля з просторим підвалом, но, принаймні на перший погляд, вона виглядала як середньовічний замок.
Так.
Комплексний торговий центр у центрі Сеула перетворився на темний замок диявола за одну ніч.
— Вау… Даїн, що це?
Запитала мене Хан Со Ін, спостерігаючи за сценою по телевізору.
І їй я дав коротку відповідь.
— Це Демонічний Замок.
— …Демонічний Замок?
Так, Демонічний Замок.
Посеред загальної темряви, яка поглинула це місце, асоціація оголосила, що вони прикладають усі свої зусилля для розуміння ситуації. Припускається, що це терористичний акт, вчинений лиходієм S-класу або кимось більшим…
Я цокнув язиком, спостерігаючи за цим. Хаа, схоже, все починається так само, як в оригінальній історії, оскільки я не зупинив це заздалегідь.
Головний терористичний акт цього кварталу, також відомий як інцидент з Демонічним Замком.
Я тихо спостерігав за ситуацією, що спіткала нас, коли територія навколо цього місця була окутана важкою аурою, наче це був вечір, хоча все ще був білий день, і тільки чорна енергія зловісно поширювалася по периметру.
Можливо, той, хто відповідальний за цей інцидент, користувач демонічних здібностей, який викликав усе це, сидів усередині.
Думаючи про нього, я знову згадав зміст оригінальної історії.
…Терористична атака Демонічного Замку.
Лиходій на ім'я Демонз повністю захопив комплексний торговий центр у Сеулі й влаштував терористичний акт.
Більш конкретно, лиходій використовував це місце як базу для створення чорних істот, які нагадували демонів, використовуючи свої власні здібності, і мав на меті підкорити Сеул разом із ними. Відтепер подібні демоноподібні істоти почнуть пробуджуватися з чорних субстанцій усередині цього місця.
Після дозрівання протягом деякого часу вони всі вийдуть і нападуть на Сеул разом. Звісно, до того, як це станеться, ще є трохи часу…
Характеристика цього терористичного інциденту полягає в тому, що винуватець відрізняється від інших лиходіїв до цього, оскільки він є кимось, хто має трохи перекручений розум. Звісно, це мінус, що він голосно розрекламував терор на всю околицю замість того, щоб робити це тихо ззаду, но він вірить у свої здібності. Як він і стверджував, він продемонстрував свою здатність зупинити будького в Стардаст, незалежно від їхньої особистості.
Но в будь-якому разі такі розмови непотрібні.
Що важливо, так це:
— Стардаст видала ще одну нікчемну роботу.
Щоб спіймати винуватця, у нас немає іншого вибору, окрім як піти в найглибшу частину підземелля демона. Винуватець розташований прямо в найглибшій частині.
Однак хіба винуватець, який викликав цей терор, зробив шлях для свого поймання легким? Звісно ні, він розклав усіх демонічних істот, яких створив, повсюди, роблячи шлях схожим на лабіринт, із пастками, встановленими також.
Інакше кажучи, якщо порівнювати це з грою, можна сказати, що це місце схоже на величезне підземелля. Шлях, щоб дістатися туди, безглуздо важкий.
Крім того, це також перший лиходій легіонного типу, який з'явився з часів до секти Волгванг. Щоб боротися проти цього лиходія, доводиться битися проти багатьох із них. Усередині бродить так багато монстрів, зроблених з липкої темряви. Кожен монстр сильний, і їх багато. Це сеттинг, який клопітний у багатьох відношеннях.
Тож спочатку я намагався подбати про лиходія, який викликав це, ще до того, як цей інцидент узагалі стався. Стардаст довелося багато повалятися через цей інцидент в оригінальній історії. Оригінальна Стардаст також була слабкою.
Однак після того, як я бився зі Стардаст безпосередньо в костюмі робота минулого разу, мої думки змінилися.
…Хоча дивлячись на Стардаст зараз, це зазначено можливим, оскільки її здібності стали набагато сильнішими?
Звісно, для неї добре пережити такий різновид терору з точки зору покращення її здібностей. Як головна героїня супергеройського коміксу, вона стає сильнішою, коли стикається з труднощами. І з того, що я бачив… Я думаю, це цілком можливо з теперішньою Стардаст.
Тому я просто відпустив це.
Зрештою, терор стався як і планувалося.
Поки похмурий диявольський вигляд був на екрані, Хан Со Ін, яка спостерігала за цим моторошним видовищем, запитала мене, наче вона хвилювалася:
— Даїн, у нас є якісь справи? Там усередині виглядає дійсно небезпечно…
— Ні. Ми нічого не можемо зробити. Нам просто потрібно вірити в Стардаст.
На спантеличений погляд Хан Со Ін я відповів саме так.
Я вірю в нашу Стардаст. Вона стала достатньо сильною зараз, щоб перемогти загрозу такого рівня.
…Правильно?
— ….
Но чому я продовжую відчувати таке хвилювання?
[Термінові новини! Героїня Стардаст увійшла до потемнілого комплексного торгового центру, також відомого як Демонічний Замок! Асоціація повідомила, що вона увійшла наодинці без жодних компаньйонів…]
— Угх…
— Даїн, чому ти так трусиш ногами?
Через кілька годин я сидів на дивані, тривожно постукуючи ногами, слухаючи репортаж ведучого новин.
…Ні, чим більше я думаю про це, тим більше починаю хвилюватися. Чи зможе наша крихка Стардаст упоратися з цим там усередині? Вона пройшла через купу страждань в оригінальній історії. Чи я прийняв неправильне рішення?
Мені так неспокійно, занадто неспокійно.
Поміркувавши деякий час, я прийняв рішення й підвівся, стиснувши кулак.
— Усе правильно. Я не можу просто сидіти тут. Я теж повинен піти туди.
— Що ти сказав? Ти з глузду з'їхав, Даїн?
Не зупиняйте мене.