Розділ 159: Круглий стіл
Під величезною люстрою наймогутніші лиходії з усього світу сиділи навколо великого столу.
І між ними був я, який зібрав сильних особистостей, але не мав достатньо здібностей порівняно з ними. Кожен із них міг би самотужки знищити країну своїми силами. Можливо, я був найслабшим із погляду особистої сили.
Звісно, моя здібність ґрунтується не лише на силі.
Найбільша різниця між ними й мною полягає в тому, що я знаю майбутнє.
Ось і все. Я знаю все про слабкості, характери та таємниці всіх героїв і лиходіїв, чого ніхто ніколи не міг би знати. Я знаю все, наче творець цього світу.
І ця єдина відмінність робить мене рівним або навіть сильнішим за них, слабкого в усіх інших аспектах, крім цього.
Думаючи так, я окинув поглядом лиходіїв навколо себе.
Атлас, який сидить прямо поруч зі мною. І деякі лиходії, що сидять поруч із ним, включаючи старого в окулярах, зеленоволосого вченого з кисневим балоном за спиною та інших відомих лиходіїв, яких я добре знаю.
А ліворуч від мене і наче навпроти, — усе це персонажі, яких я бачив в оригінальному коміксі як ілюстрації: від схожого на хулігана хлопця з червоним ірокезом до жінки в японському вбранні якудзи з чорним каре та ножем. Крім того, довкола розкидано багато могутніх лиходіїв.
Я не можу не думати, що це була хороша ідея — прийти сюди. Якщо ці лиходії зберуться й вирішать разом вторгнутися в Корею, бо їм нудно, це буде катастрофою. Звісно, я можу якось зупинити їх, але це завдасть значних збитків.
Тому я повинен сидіти тут, як тотемний стовп, щоб запобігти цьому.
Це те, що можу зробити лише я, лиходій, і чого не можуть зробити герої на кшталт Стардаст.
Звісно, щоб зробити це, я маю забезпечити собі певний вплив.
…Але поки що давайте поглянемо на них.
З цією думкою я спостерігав за якудзою та китайцем, яких я уважно розгледів раніше.
— ….
Чоловік із зачіскою каре й помітним лобом.
Людина в червоній мантії — це Лі Сяофен, найкращий лиходій на континенті, якого боїться навіть китайський уряд.
Коли я дивився на нього, що випромінював потужну ауру та мав люті брови, я знову згадав його.
Як лідер «Хуалун», головної злочинної організації в Китаї, він має неймовірну здатність викликати драконів. Існує приказка, що якщо з'являється довгобородий вогняний дракон, усі тремтять. Звісно, я не знаю, чи це справжній дракон, чи ні…
Оскільки дві країни, суміжні з Кореєю, мають найвищу популярність лиходіїв, мені також потрібно бути дещо уважним до них. Звісно, не чіпати їх зараз, а пізніше. Хай там як, часу вдосталь.
Поки я думав про це.
Глухий удар—
Світло люстри вмикається.
— …Починається.
Пробурмотів тихо Атлас, який сидів поруч зі мною, і водночас жінка, одягнена як біла свята, що сиділа посередині на іншому боці, відкрила уста.
— Привіт, брати і сестри.
Її чистий голос відлунив на круглому столі. Ні, її голос був не просто чистим, а майже божественним. Таким небесним голосом вона продовжила говорити.
— Я Селеста. Дякую всім, що відгукнулися на моє запрошення.
Сказала вона це й злегка нахилила голову, розправивши своє біле волосся.
Водночас уся увага була прикута до неї.
І, звісно, я не виняток.
Очі, які, здавалося, були усвідомлені чимось, хоча їх не було чітко видно через вуаль білого одягу святої, що закривала її обличчя. І таємнича та священна атмосфера, що виходила від її тіла.
Як і очікувалося, це було точно так само, як і вигляд Селести, згаданий в оригіналі.
Таким чином, під поглядами всіх, Селеста спокійно відкрила уста.
— Я запросила вас усіх сюди сьогодні, щоб зміцнити дружбу та єдність. Усіх вас.
З цими словами вона змахнула рукою, і посеред круглого столу створилося щось із магії.
Фентезійна будівля, яка виглядала як штаб-квартира Міжнародної Асоціації Героїв.
— Наш ворог, атаки Асоціації, стають інтенсивнішими. Крім того, міжнародна ситуація також перебуває в дуже нестабільному стані. Тому я зібрала вас усіх тут, особливо тих, хто може контролювати місто, країну чи континент, щоб поговорити про перебіг ситуації та поділитися інформацією. Хіба це не добре для всіх — зібратися разом?
Поки її слова продовжувалися, постаті героїв, які досі вважалися могутніми й шанованими, але були ворогами в очах лиходіїв, з'являлися один за одним на круглому столі. На щастя, Стардаст там не було. Що ж, не добре виділятися в такому місці.
Хай там як, коли вона закінчила говорити й знову змахнула рукою, всі постаті на круглому столі зникли.
Незабаром після цього Селеста. Вона спокійно запитала нас знову.
— …Тож, що ви всі думаєте?
— …Гм.
— Гм.
— Кхм.
Що ж, ніхто не заперечував. Ніхто не наважився б зробити крок уперед перед Селестою, про яку ходили чутки, що вона здатна вбити одним лише жестом.
…Проте, хоча я й знав про це з оригінального твору, мені все одно важко адаптуватися до цієї спокійної та статичної атмосфери. Коли лиходії збираються разом, хіба вони не повинні швидко вступати в бійки через дрібниці? Але всі вони такі тихі, як виховані учні початкових класів.
Звісно, я не збираюся виходити вперед, тому просто сидів тихо.
Ну, можливо, це через мій поганий переклад Селеста говорила так залякуюче.
— Дуже добре. Тоді давайте… почнемо.
І з її словами зустріч нарешті розпочалася.
Лиходії S-класу.
Критерії визначення рангів для героїв і лиходіїв відрізняються в Асоціації, тому є багато лиходіїв S-класу, на відміну від відносно невеликої кількості героїв S-класу. Наприклад, лише в нашому «Его-Стрім» є два лиходії S-класу.
Тому не всі лиходії S-класу однакові.
Від тих, хто ледве дотягує до межі лиходія S-класу, до тих, хто стоїть вище за них із принципово іншими здібностями, — існують суттєві ранги в межах одного S-класу. І ці особи є наймогутнішими серед лиходіїв S-класу.
На додачу до наявності сильних здібностей, усі вони є лідерами своїх відповідних організацій, тому очевидно, що вони також досить розумні. Інакше кажучи, вони є головним пріоритетом для Асоціації, ворогами самого людства.
…І тепер ці особи зібралися разом, обмінюючись вітаннями. Як жахливо й лякаюче.
— Мене звуть Катана. Я керую «СамХьюпПа» в Японії.
Сказавши стільки, вона закрила уста.
Ну, ось і все знайомство. Просто короткий підсумок її імені та країни, де вона очолює організацію.
Це відчувалося дивно, не стільки жахливо й лякаюче, скільки знайомо, але оскільки так само було в оригінальному творі, я вирішив просто рухатися далі.
Хай там як, поки я думав про це, привітання спокійно тривали.
— Я Гітчкан, лідер головної банди в Німеччині, «Червоний Мотор». Ви всі здаєтеся слабшими за мене, але намагайтеся залишатися в безпеці.
…Звісно, є й такі ідіоти.
Хтось подивився на нього, і це був чоловік із дуже інтенсивним червоним ірокезом.
До речі, реакція інших лиходіїв на його провокацію полягала в тому, що її просто проігнорували.
У всіх були такі невиразні вирази обличчя, що можна було замислитися, де це гавкає собака. Що ж, було природно, що слабші лиходії поводилися саме так. І поки інші можуть цього не знати, цей хлопець помре через три місяці. Це є в оригіналі.
Виключивши дивного хлопця, який час від часу вискакував, усі висловлювалися по черзі, коли підходила черга.
— Ха-ха! Я Атлас, лідер групи «Латіс» і володар Північної Атлантики. Що ж, радий зустрічі з усіма вами!
Після сердечного привітання Атласа настала моя черга.
Ну, я не мав жодного наміру виділятися з першої зустрічі, тому вирішив просто привітатися як зазвичай. Потрібно брати контроль потроху. Якщо ти спробуєш узяти ініціативу від самого початку, це не спрацює.
Тому я спокійно відкрив уста.
— Радий зустрічі з усіма вами. Я Егостик, який керує союзом лиходіїв під назвою «Его-Стрім» у Південній Кореї. Усі ви…
— Зачекай.
Коли я з посмішкою говорив, хтось перервав мене. Що?
Хтось подивився в цьому напрямку, і там був хлопець із червоним ірокезом, який люто сміявся.
— Я знаю тебе. Хіба ти не той самий Егостик? Відомий лиходій А-класу в Південній Кореї.
Дивлячись на те, як він говорить це, піднявши один куточок рота, я посміхнувся й тихо подумав.
"…Ми збираємося битися?"
"…Схоже, когось доведеться виокремити з першого ж дня".