Розділ 138: Юсон
Корпорація «Юсон».
Конгломерат номер один у Кореї.
Єдина компанія у списку десяти найбільших конгломератів світу, яка не завжди займала таке унікальне становище від самого початку.
Вона постійно входила до трійки провідних конгломератів, але на цьому все.
Їхня ринкова капіталізація та визнання робили її просто одним із найпопулярніших конгломератів, який трохи поступався корпорації «Хан Ін».
Однак за останні роки ситуація кардинально змінилася.
Оскільки корпорація «Хан Ін» самознищилася, усе здригнулося.
Їхні звірства, пов'язані зі спробами виробництва біологічної зброї в підземеллях Сеула, відкрилися світові через невдачу в дослідженнях, і компанія була спустошена.
Усі високопосадовці корпорації «Хан Ін» втекли з країни, а ключові розробники, що залишилися, були придушені іншими лиходіями під час скоєння терористичних актів.
Ситуація почала стрімко змінюватися, коли корпорація «Юсон» перехопила всі дочірні компанії «Хан Ін», керівників та працівників, яким нікуди було подітися, а також залишені в повітрі технології та торгові марки.
Наче вони тільки й чекали на таку нагоду, корпорація «Юсон» скористалася замішанням уряду через банкрутство «Хан Ін» на тлі серії терористичних атак і навіть почала скуповувати інші компанії одну за одною за допомогою лобіювання та залякування.
І коли уряд схаменувся, корпорація «Юсон» уже взяла під контроль корейські ділові кола.
«Юсон» пожирає політичний світ слідом за бізнесом.
І все це відбувалося під керівництвом жінки на ім'я Лі Соль А.
Лі Соль А.
Вона володіє двома титулами, які важко поєднувати: чеболь у третьому поколінні та героїня класу А.
Взявши під контроль компанію, щойно ставши повнолітньою, вона стала по-справжньому відомою, коли її призначили головою після неофіційного відходу голови правління від справ.
Насправді вже широко відомо, що всі ці досягнення корпорації «Юсон» відбулися завдяки Лі Соль А.
Вона вже стала символом страху для бізнесменів, сколыхуючи бізнес та уряд своїми таємничими політичними якостями, загадковими кроками та високоякісною інформацією, про джерело якої ніхто й гадки не мав.
На додачу до всього, вона героїня, тому популярна серед громадськості, її не можна зачепити напряму, бо вона належить до асоціації, і вона має місцеву відданість із базою в Пусані.
Людина абсолютної влади.
Тепер, серед поширеного страху серед суспільних лідерів, що вона намагається поглинути Південну Корею поза межами бізнесу й політики.
Вона є людиною, якою найбільше захоплюються в Кореї.
Вона стояла розгублена, опустивши голову переді мною.
— ...Ти визнаєш, що помилилася?
— Так...
На найвищому поверсі будівлі штаб-квартири корпорації «Юсон» у Пусані.
Я сидів у кабінеті голови, єдиній кімнаті на цьому поверсі.
Точніше, я сидів у інвалідному візку з крапельницею.
— Навіщо ти привела туди Шін Хару в такій ситуації?
— ...Я думала, що Хару тебе, звісно ж, не впізнає... Я подумала, що було б непогано, якби ви, хлопці, зблизилися в приватній обстановці...
— Хаа.
Коли я зітхнув на її слова, Лі Соль А злякано зиркнула на мене краєм ока.
Дивлячись на неї, я знову підвищив голос і заговорив. Звісно, я говорив офіційно, а не невимушено, як зазвичай.
— ...Хаа, який сенс говорити, коли все вже сталося? Хоча я перебуваю в жахливому стані, тому що зловживаю своїми здібностями, і тепер навіть Стардаст може дізнатися, хто я, і впіймати мене, я в порядку.
Лі Соль А продовжувала крутити пальцями, наче нервувала через мої слова, які аж ніяк не свідчили про те, що все гаразд.
Потім вона знову підняла й опустила голову, зустрівшись із моїм похмурим поглядом.
Я повторив їй знову.
— ...Все гаразд. І все ж, я особисто розчарований у тобі, Соль А. Я навіть не знаю, чи варто мені вірити тобі й розповідати щось надалі. З такими темпами ти з якоїсь причини розкажеш іншим, де я живу, чи не так?
— Ні! Ніколи!
— Тихо.
— Так...
Змусивши Соль А замовкнути, я запитав її. Я хотів натиснути на неї, але мені також було цікаво.
— Отже, навіщо ти це зробила?
— Що?
— Ні, мала ж бути причина. Я маю на увазі, про що ти думала? Будь-хто міг зрозуміти, що це небезпечний план, хіба ні? Після цього я, звісно, більше не можу дивитися на тебе в позитивному світлі. Навіщо ти це зробила?
— Це...
І невдовзі Лі Соль А обережно пояснила мені причину.
Отже, причина в цьому.
— Алкоголь?
— Так, алкоголь змушує мене на мить втратити раціональне судження.
Я й раніше багато чув про цю проблему з алкогольною та наркотичною залежністю.
Однак про всяк випадок я ретельно згадав оригінальний комікс.
Я не цікавився Лі Соль А так сильно, як Стардаст, тому не знаю деталей...
Алкоголь, кажеш. Поринувши на мить у спогади, я згадав, що в оригіналі Лі Соль А випила й випадково врізалася в компанію.
Ні, вона була такою з самого початку.
— Відтепер вживання алкоголю заборонено. Зрозуміло?
— ...Що?
— Жодного алкоголю. Якщо тобі це не подобається, давай більше не будемо зустрічатися.
— ...Так! Добре, я дійсно більше не буду пити відтепер!
Вона поспішно відповіла, коли я вдав, ніби збираюся виїхати за двері у візку.
Я ні разу не телепортувався за двері, тому просто намагаюся щось їй продемонструвати.
Я зітхнув, дивлячись на Лі Соль А, яка, здавалося, сама не була впевнена, чи зможе вона не пити алкоголь після своєї заяви.
Хто, в біса, перетворив її на алкоголічку?
...Якщо подумати, це міг бути я, але я вирішив не відкривати собі правду.
— Хаа... Кхх, кхх.
Її обличчя зблідло, коли я зітхнув і знову виплюнув кров.
Я витер її хустинкою, яку підготував заздалегідь, і знову сказав так, наче втомився.
— Хаа... Гаразд. Якщо подумати, чому це твоя провина, Соль А? Це моя провина, що я довірився тобі. Мені слід було бути обережнішим, але я так сильно тобі вірив. Кхх. Чим більше я про це думаю, тим більше усвідомлюю, що це моя провина — довіряти тобі.
— ...Мені шкода. Хлип.
Ой, лишенько. Чи не перегнув я палицю?
Бачити, як Лі Соль А збирається пустити сльозу після кількох натискань, було трохи боляче для серця.
Але у мене немає вибору, тому що це може повторитися знову, тож я мушу пересвідчитися. Це було ненавмисно, але Шін Хару мало не дізналася, і все могло бути зруйновано.
— Тобі шкода?
— Мені справді дуже шкода...
Хмм. Я збирався підійти ближче й попросити її про послугу.
Давайте просто скористаємося цією можливістю, щоб зробити це.
— Якщо ти зробила щось не так, займися зі мною бізнесом.
— Що?
Вона підвела на нього погляд, дивуючись моїй раптовій бізнес-пропозиції.
Навіть якщо ми зробимо це пізніше, я повинен спочатку отримати дозвіл.
У будь-якому випадку, нема про що турбуватися щодо проданого чесного імені.
— Пхух...
Одразу після того, як Даїн пішов.
Лі Соль А тихо налила виноградний сік у келих для вина.
— ...Принаймні я уникла втрати роботи.
Гірко пробурмотіла вона й випила виноградний сік одним ковтком.
Можливо, через те, що рецепта немає, головний біль не мине, але завдяки ефекту плацебо він трохи вщух.
— ...Хаа. Божевільна сучка. Навіщо я це зробила?
Лі Соль А обхопила голову руками, думаючи про свій минулий дурний вчинок.
Навіщо, в біса, вона вирішила привести туди Хару? Тепер, коли вона твереза, це неможливо пояснити.
Зрештою, в результаті вона знову віддалилася від Даїна, оскільки він знову почав розмовляти з нею офіційно. Чесно кажучи, вона вдячна, що він не обірвав з нею зв'язки в гніві. Лі Соль А вже готувалася впасти на коліна й пустити кілька сліз.
— ...Так. Відтепер я більше не можу цього робити. Я мушу знову відновити наші довірчі відносини.
Можливо, так і буде. Ні, так має бути.
Егостик, Даїн. Тому що вона ніколи не зможе його відпустити.
Хаа. Усе через її алкогольну залежність.
...Вона б не пила, якби ті божевільні виродки не зчинили галас.
" ...Я збираюся закінчити захоплення Йоїдо в цьому році, дійсно... "
Очі Лі Соль А спалахнули вогнем.
Хіба Даїн не пробачить їй, якби їй вдалося прибрати Південну Корею до своїх рук?
Все ж, одна лише думка про його розчарований погляд змушувала її серце стискатися.
...О, і мені потрібно дізнатися, що Даїн говорив про ПВК та академію наприкінці.
Гаразд. Я досить зайнята.
Відтепер я візьмуся за справу з усім серцем, незважаючи ні на що.
Очі Лі Соль А палали пристрастю.
З того дня експансіоністський рух корпорації «Юсон» розпочався всерйоз.
Коли я повернувся додому, я позбувся цього інвалідного візка й перш за все зняв крапельницю.
Я не сильно постраждав. Я просто перебільшив, щоб змусити Лі Соль А почуватися винною. Те, що було в крапельниці з самого початку — це фізрозчин.
— Даїн! Чому ти зняв пакет з рідиною?
— Ні, я просто прикидався...
— Це не акторська гра, тому поверни її на місце.
Я слухняно повернув її, слухаючи Су Бін.
Зрештою, серія подій, що відбулися на пляжі, тепер якось закінчилася.
Я попросив Лі Соль А дізнатися про думки Стардаст, але оскільки оголошень про розшук з моїм обличчям та іменем ще немає, гадаю, все досі гаразд. Це насправді не має значення з самого початку, оскільки моє обличчя було приховане магією нерозпізнавання, і я можу використати якесь алібі. Але мені доведеться відмовитися від цієї особистості.
У будь-якому випадку, якщо думати позитивно, хіба не було б добре скористатися цією можливістю, щоб влаштувати терористичний акт заздалегідь і отримати дозвіл на ПВК від Лі Соль А? Перевага полягає в тому, що я можу використовувати цю особистість, не віддаляючись, тому що моя особа була розкрита Стардаст, що в будь-якому випадку найменш очевидно.
Ха-ха.
Я потягнув за собою крапельницю й попрямував до вітальні з цією думкою. Це справді незручно.
І Со Ин, яка випадково опинилася у вітальні, сказала, щойно побачила мене.
— Даїн, ти бачив це?
— Га? Що?
Потім Со Ин перемкнула канали, і там були новини.
І там.
[Термінові новини! Бразилія сьогодні повністю знищена. Наразі ми не можемо зв'язатися з бразильською владою, а земля навколо столиці повністю зруйнована, як видно з супутника. Міжнародне співтовариство зараз паралізоване безпрецедентними подіями. На тлі падіння індексу KOSPI лідери з усього світу виступають в унісон із заявами...]
Надходили термінові новини про те, що країна була просто буквально зруйнована.
Як і очікувалося, все починає ставати заплутаним, як у оригінальному коміксі.
— ...Тепер мені доведеться стати дійсно серйозним.
Готуйтеся до руйнування.
Стардаст, відпочинь трохи.
Я про все подбаю.