Розділ 130: Заціпеніння
Минулого разу.
Після зустрічі зі Стардаст, Тіньовим Блукачем та головою асоціації.
Бурулька, Лі Соль А повернулася до свого офісу, вона глибоко замислилася.
— …Вух.
Вона перехилила пляшку зі свого столу, наче звикла до цього, і налила келих вина.
Зробивши ковток фіолетової рідини, вона згадала, що сталося раніше.
"…Тіньовий Блукач прийняв бік Егостика перед Стардаст."
Це було дивно.
Проте це те, що справді сталося.
— …Чому, в біса?
Те, що сказав Тіньовий Блукач, очевидно.
Стардаст майже зробила висновок, що хтось інший, точніше Егостик, звалив монстра, а не вона сама.
Тіньовий Блукач спростував це. Він сказав, що сам подивився, но навколо нікого не було.
— ….Брехня.
Но це має бути брехня.
Бо вона чула від Егостика, що того дня він стріляв із даху прилеглої будівлі.
Інакше кажучи, якби Тіньовий Блукач справді озирнувся того дня, він би побачив Егостика, тож це брехня.
Якщо він не озирався, він збрехав, навіть хоча нічого не знав, просто неправда.
Висновок: слова Тіньового Блукача все одно здаються брехнею.
— …Тоді чому він сказав таку брехню?
Лі Соль А пробурмотіла, погладжуючи келих вина.
Тіньовий Блукач, чому він збрехав? Про що він думав?
— …..
Лі Соль А.
Вона вже домінувала над усією корпорацією Юсон у молодому віці, і тепер вона повільно ковтає Південну Корею день за днем, тому вона може пишатися своїми здібностями та життєвими навичками.
Звісно, її план підкорити Південну Корею останнім часом дав тріщину, но менше з тим…
Вона найкраща, коли справа доходить до чуття, тому змогла швидко дійти до істини.
— …Егостик звернувся до Тіньового Блукача.
Добре.
Це може бути правдою.
— …..
Він уже має її, то чому?
Вона була емоційною від цієї думки на мить, но незабаром заспокоїлася з ще одним ковтком вина.
…Так. Оскільки вона була першою, до кого він звернувся, немає нічого дивного в тому, що він контактує з іншим героєм А-класу. Він лише сказав, що не чіпатиме Стардаст, но ніколи не говорив про інших.
— …Хаа.
Лі Соль А зітхнула.
…Що це за відчуття?
Так, це нервозність і тривога.
Тривога, що Егостика можуть забрати у неї.
Чесно кажучи,
Бо Егостик насправді їй не довіряє.
Ось так просто.
Офіс президента на верхньому поверсі штаб-квартири корпорації Юсон, провідної корпорації Кореї.
Куди ззаду заходить тепле сонце.
Лі Соль А, одягнена в костюм, глибоко замислилася, поправляючи своє небесно-блакитне волосся.
Лі Соль А. Минуло вже деякий час від її останньої регулярної зустрічі з Егостиком.
Фактично, коли вона зустрічалася з ним, вони проводили більше часу за балачками одне з одним, ніж розмовляючи про роботу. "Що з тобою цими днями?", "Я почуваюся щасливим", "Я втомився"… Просто дрібниці, якими можна поділитися з другом.
І з плином часу.
Лі Соль А, повільно до Даїна. Вона зрозуміла, що їй кортить побути з ним.
Її життя завжди полягало в роботі та наклепах, но тільки коли вона зустрічалася з ним, вона могла забути про все це й розмовляти з ним із чистим сміхом. Бо він був одним із небагатьох людей, які ставилися до неї по-людськи, а не як до особливої, високопоставленої особи, як інші.
І, на її подив, вона не знає чому.
Здавалося, він розумів її як Лі Соль А найбільше. Вона не знає чому.
Також його здатність.
"…Чесно кажучи, без Даїна Корея, безумовно, уже кілька разів зруйнувалася б."
Фактично, в її очах, Лі Соль А, зараз Південна Корея дуже деформована.
Здається, останніми роками вибухнув величезний терористичний акт, з яким раптово не вдається впоратися. Кожен із них — це різновид терору, який може майже напівзруйнувати Корею.
Егостик усе заблокував, тож усе закінчилося добре.
Навпаки, без Егостика все може рухнути як піщаний замок у будь-який момент.
— …Цього не може статися.
Таким чином
Егостик — дорогоцінна істота, яку не можна обміняти ні на що.
Для Лі Соль А як особистості, і для всієї Південної Кореї в цілому.
Но якщо є проблема.
"…Чому ти не можеш мені довіряти?"
Ось воно.
Він поводився дуже консервативно, підходячи до неї.
Знадобилися місяці, щоб дізнатися його справжнє ім'я, і місяці, щоб побачити його обличчя.
Навіть зараз вона навіть не знає, де він живе. Но він знає, де живе вона.
"…Мабуть, він думає, що я можу зрадити його…"
У нього виразно помітний нюанс настороженості щодо неї.
Лі Соль А була вкрай засмучена через це.
Чому вона має зрадити його? Зважаючи на те, що вона отримала від нього досі й що станеться, вона ніколи не має такого наміру. Що б він не робив. З самого початку Лі Соль А була ще більше такою, оскільки не була моральною людиною.
Лі Соль А збиралася йти з ним до кінця свого життя.
Но чому він також насторожений щодо неї?
Її реальність така, що вона не може навіть відвідати його, бо не знає його адреси, хоча він зараз у своєму ліжку, оскільки не може пересуватися.
"…Цікаво, чи хтось не звів на неї наклеп."
Знову відчуваючи пригніченість від цієї думки, вона незабаром знову випила пляшку.
Оскільки вона спустошує майже пляшку сама, вона відчуває, що трохи п'яніє.
— …..
Щоки Лі Соль А почервоніли, вона на мить подивилася на свій мобільний телефон.
Так, якщо ти залишатимешся такою, то залишишся позаду.
Навіть якщо ти зробиш раптовий стрибок, тобі потрібно зіткнутися з ним.
Вона все одно п'яна, тож якщо все піде не так, вона може просто використати алкоголь як виправдання для своєї нісенітниці.
З цією рішучістю вона зателефонувала Даїну.
Телефонний дзвінок із Даїном пройшов несподівано добре.
Здається, бути емоційною й пролити трохи сліз варте того, щоб спробувати.
Лі Соль А нарешті запросили до його будинку.
….Звісно, вона червоніла кожного разу, коли думала про цей процес.
Можливо, це тому, що результат виявився хорошим.
Її перше враження від входу на базу було.
— …Вау.
Його будинок надзвичайно величезний.
Він схожий на величезний маєток, у який спокійно можуть увійти десятки людей.
Будинок Лі Соль А не малий, но маєток, де він живе, зроблений з дерева, що створює старомодний тиск. Наче замок.
Двері відчинилися.
Жінка привітала Лі Соль А.
— Привіт, ви Лі Соль А, правильно?
— О… Так, привіт.
— Привіт, я Лі Су Бін.
Жінка на ім'я Лі Су Бін привітала її з люб'язною посмішкою.
І Лі Соль А, яка привітала її такою ж посмішкою, здригнулася всередині.
…Що за? Чому ця жінка в його будинку?
О, це для догляду, правда? Так має бути.
Но її припущення, від самого моменту, як вона зайшла до будинку, було повністю зруйноване.
— …Привіт.
— …..
— Ха-ха, привіт!
Незліченна кількість жінок вітала її, коли вона йшла до кімнати, де він відпочивав.
Жінка з помаранчевим волоссям, яка дивиться на неї так, ніби вона їй не подобається, дівчина зі сріблястим волоссям із настороженим поглядом, і жінка з таємничою посмішкою в костюмі шаманки…? Навіть жінка, одягнена в те саме.
Усі вони — жінки-учасниці Его-Стрім.
І просто сказавши коротке вітання у вітальні й пройшовши повз, вона змогла зрозуміти.
Цей одяг, ця комфортна атмосфера, цей спосіб життя.
Вони тут не для візиту.
Вони живуть тут.
Вона була вкинута у велике замішання.
…Чому? Чому чоловік і так багато жінок живуть разом в одному будинку? Чи є причина?
З цією думкою.
Вона відчинила двері й зустрілася з Даїном, який лежав у ліжку.
— Привіт, Даїн.
— Ох… Привіт, Соль А. Ти прийшла відразу, га…?
Щойно він зателефонував, вона з'явилася наступного дня, тому він виглядав трохи здивованим.
Коли вона подивилася на нього, який вітав її, відсунувши ноутбук убік, вона дивилася на ліжко з його боку, вона сказала з посмішкою.
— Так. Я вперше відвідую твій будинок, тому, звісно, мусила поспішити.
Вона посміхнулася.
…
Ах.
Ти не можеш піднімати це зараз.
Лі Соль А, ти прийшла сюди не для того, щоб говорити це. Ти прийшла провідати Даїна.
…Менше з тим.
Все одно вона може запитати про цю одну річ.
З цією посмішкою.
Лі Соль А заговорила й запитала Даїна, який лежав.
— …До речі, я дивилася по дорозі до кімнати. У твоєму будинку багато різних жінок. Ви живете разом?
— …Ха-ха. Так просто сталося.
Вона ніяково перевела погляд від власного запитання.
Вона також почувалася збентеженою. Глибоко всередині вона чекала, що він це заперечить.
— …工
— …О, Соль А, тобі не здається, що тут стає трохи прохолодно? Ха-ха.
Це якось дивно.
— Президенте, ви добре з'їздили?
— …Можеш принести мені 56-річне вино?
— Так, пані.
Лі Соль А, яка отримала пляшку від свого секретаря, сіла у своєму офісі й тихо випила келих вина.
— …..
Сьогодні вона багато розмовляла з Даїном.
Но фактично, їй не потрібно все це, крім однієї інформації, яку вона отримала.
Стосунки між Даїном та учасниками Его-Стрім близькі.
До такої міри, що їй важко це ігнорувати.
— ….Так, нічого не дається легко у світі.
Минуло багато часу відтоді, як Даїн звернув на неї увагу.
Тепер вона зрозуміла. Що він насправді більше герой, ніж лиходій.
Но це не добре — зв'язуватися з цими лиходіями.
— …..
Лі Соль А знову піднесла алкоголь до рота, згадуючи жінок-учасниць, які дивилися на неї настороженими поглядами.
Гаразд.
Тож воно ось як.
Мозок Лі Соль А вже був замаринований в алкоголі й почав діяти нерозумно.
…Егостик, він був одержимий Стардаст.
Так. Він більше підходить для того, щоб бути героєм.
Однак мати її недостатньо. Конкуренти — це здебільшого його лиходійські учасники.
Що мені робити?
"Так… хіба він не казав, що збирається в подорож наступного разу? "
— …..
З цією думкою.
Лі Соль А дивилася на номер Шін Хару, не усвідомлюючи цього.
Альянс, альянс.
Стардаст усе одно не знає, хто такий Егостик насправді, тож є також фільтр нерозпізнавання.
— …..
Лі Соль А тихо вишкірилася.
Гаразд.
Давай підемо з цим.
— Хаа… Щось тут підозріло. Що, якщо в цій подорожі щось станеться, як минулого разу?
— Даїн, не кажи про погане.
Боже, но я відчуваю прохолоду.