Героїня одержима злодієм.

Розділ 120: Розділ 119

Том 1

Роман Героїня одержима злодієм. читати онлайн українською

Розділ 119: Хочеш їсти плоди — залазь на дерево

— Чому ця нова мала така мила? Ха-ха-ха.

— Я взагалі ні разу не подумала, що вона лиходійка, дивилася на це так, наче на дитячий ранок своєї внучки, ха-ха-ха.

— Вона була вкрай милою, коли називала Стардаст «тітонькою», а Егостика «оппою».

= [Коментарі] =

— «Я найперша колега!!» — це було вкрай мило, навіть коли вона кричала це, ха-ха.

— Вона так засмутилася, що її ніхто не впізнає, ха-ха-ха.

— + Вона реально подумала, що звалила Стардаст, і вкрай сильно хвасталася цим перед Егостиком.

— Навіть з однаковими шанобливими звертаннями, коли це робить Егостик, це виглядає вкрай пафосно й атмосферно, а вона просто мила.

— Оскільки вона сама сказала, що є ученицею старшої школи, це цілком правильно, що вона розмовляє з дорослими ввічливо.

— Чому абсолютно всі називають терористку «милою», а не «страшною»?

— Це ні разу не терористичний акт. Просто називайте це черговим головним івентом.

— Це був звичайний концерт нашого Манго.

[Що це взагалі за місце таке, цей Его-Стрім…?]

Старшокласниця, яка є геніальною програмісткою та винахідницею, що створила справжню біологічну зброю (без жартів).

Лицар Смерті, який без проблем відроджується, навіть якщо помре.

Місячна Шаманка, яка вкрай технічно віджала у когось цілу псевдорелігію.

І навіть сам Мангостік володіє просто неймовірним, вкрай підозрілим впливом…

І при всьому цьому вони ще й близькі між собою наче справжня родина…?

Бляха!! Мангостіку, що, в біса, ти взагалі створив…?

= [Коментарі] =

— Асоціації Героїв краще відразу сховатися десь подалі, адже Его-Стрім уже йде~

— Ви що, намагаєтеся ігнорувати головне надбання всієї Кореї — Егостика?

— Чому в тексті взагалі проігнорували найпершу учасницю Его-Стріму, Електру?? Що за маячня?? Побитися хочеш?

— Ти вкрай підозріло лютуєш. Ти випадково не з угруповання Електро-Манго?

— Ого вау, у союзу Еготри досі залишаються живі фанати? Вкрай жорстоко, ха-ха-ха.

[Який саме таємний сенс ховається в її заяві про «один і той самий будинок»?]

Враховуючи слова Егостика про те, що всі учасники Его-Стріму є наче справжня родина.

А також беручи до уваги цю заяву про «один і той самий будинок» від тієї старшокласниці-хакерки.

Вам не здається, що абсолютно всі бійці Его-Стріму реально живуть разом в одному величезному будинку?

= [Коментарі] =

— О боже.

— Це дійсно вкрай можливо.

— Серед усіх офіційно підтверджених на цей момент учасників Его-Стріму хіба немає чотирьох жінок? Боже мій.

— Гаремстик.

— Невже союз Еготри знову збирається відродитися????

— У союзу МангоМун зараз вкрай велика перевага, електрична дівчина вже повністю розчавлена.

— Хей, ви взагалі бачили появу Місячної Шаманки цього разу? Я в шоці, що ви після такого досі можете щось подібне верзти.

— Гей, новачкі… «АйсМанго» — це єдина реальність…

— Божевільні сучки, припиніть негайно влаштовувати свої шипперські війни в коментарях. Бляха.

— Судячи з того, як сильно ти розлютився, ти точно затятий прихильник пари ЕгоСтар, чи не так?

— Звідки ти взагалі дізнався?

— Бля, ха-ха-ха-ха-ха-ха.

— Якщо абсолютно всі учасники реально живуть в одному будинку, чим саме вони там займаються разом? Мені вкрай сильно цікаво.

Глибоко в горах, де жодна жива душа ні за що не зможе нікого знайти.

Величезний будинок, що гордо височів самісінько посеред цієї глушині.

Це офіційний штаб організації Его-Стрім.

Перевершивши статус лиходійського союзу номер один у Кореї, це місце зараз уже впевнено перетворювалося на найпотужнішу групу пробуджених у всій країні.

І я, одноосібний засновник цього Альянсу.

Прямо зараз був вкрай зайнятий тим, що щосили намагався заспокоїти плачучу Со Ін.

— Хниг…

— Усе гаразд, усе гаразд, ну припини.

Щойно вона прокинулася після того, як пролежала без тями цілу ніч, Со Ін просто безсило сіла на ліжко й раптово з її очей рясним потоком потекли сльози.

Вона залилася сльозами тієї ж миті, як розплющила очі, тож я вкрай сильно злякався й відтоді без упину намагався її втішити. Ні, ну що саме її так сильно засмутило? Чому вона взагалі плаче?

— Хниг… Я ж реально могла перемогти…

Ох, то вона так сильно переживає суто через це.

…Проте, Со Ін, хм. Якщо говорити абсолютно відверто, там узагалі ні разу не виглядало так, наче ти збиралася перемогти…?

Со Ін, яка все ще продовжувала міцно тулитися до моїх грудей, невдовзі почала вкрай жалібно просити у мене вибачення:

— Мені вкрай шкода, Даїн… Якби я тільки впоралася трохи краще, я б обов'язково змогла виграти цей бій…

— Та ні, усе гаразд, усе нормально. Тобі взагалі ні разу не обов'язково було перемагати.

— Хниг…

Я продовжував міцно тримати плачучу Со Ін у своїх обіймах і лагідно заспокоювати її, паралельно зосереджено міркуючи про себе.

Насправді, Со Ін… Це з самого початку був той бій, у якому ти ні за яких обставин не повинна була здобути перемогу.

Сама організація Его-Стрім за своєю суттю є структурою, створеною виключно для того, аби періодично кидати суворі виклики Стардаст для її розвитку, і якби ти зараз реально примудрилася здолати справжню Стардаст, у мене б виникли вкрай серйозні неприємності.

…Або ні? Якби вона програла, невже я б став прикладати ще більше титанічних зусиль?

Поки я продовжував лагідно гладити Со Ін по голові з цими думками, з-за напіввідчинених дверей за її спиною раптово потайки визирнули обличчя Су Бін та Чхве Се Хі.

Мабуть, вони прибігли сюди суто через те, що почули її гучний плач.

Чхве Се Хі мовчки губами показала мені запитання: "Можна увійти?", тож я ледве помітно кивнув їй головою у відповідь.

Ну так, допоможіть мені хоч трохи заспокоїти цю дитину.

Се Хі тихо пройшла всередину кімнати й відразу ж сіла на краєчок ліжка поруч із Со Ін, лагідно заговоривши:

— Гей, Со Ін.

— Що?!

Раптово почувши голос Чхве Се Хі, Со Ін вкрай сильно здригнулася від несподіванки.

Після цього вона миттєво відсторонилася від моїх обіймів і збентежено промовила:

— С-Се Хі?

— Ага, це я. Ну ж бо, припиняй плакати й швидко поглянь ось сюди.

З цими словами Се Хі впевнено протягнула їй свій мобільний телефон.

Со Ін слухняно взяла смартфон і, усе ще ледве стримуючи сльози своїми почервонілими очима, почала пильно вчитуватися в публікації на екрані.

— …Се Хі, а що це взагалі таке?

— Як це що? Це ж пости людей, які в один голос кричать про те, яка ти вкрай мила в цьому теракті. Ну, що скажеш? Це тебе хоч трохи підбадьорює, правильно?

— …Ха. Се Хі, я взагалі-то вже ні разу не учениця початкової школи. З якого дива у мене має раптово піднятися настрій суто через подібні речі? Я зазвичай взагалі ні краплі не переймаюся тим, що про мене думають якісь сторонні люди.

Со Ін, було б набагато переконливіше, якби ти вимовляла ці слова без цієї помітної щасливої посмішки на своїх губах.

Ось так Со Ін протягом вкрай тривалого часу продовжувала захоплено гортати екран телефону, вивчаючи абсолютно всі інші пости. Се Хі в цей момент стояла прямо переді мною й кумедно показувала жестами: "Хм… Може, ти вже повернеш мені мій смартфон, га?"

Повністю занурившись у читання коментарів на моєму офіційному фан-кафе, Со Ін нарешті остаточно перестала схлипувати й міцно стиснула руку в кулак.

— ….Так! Це був лише мій найперший напад, я обов'язково повернуся на сцену знову й наступного разу гарантовано здобуду повну перемогу!

Со Ін, яка раптово знову заговорила вкрай упевненим та бадьорим тоном, повільно повернула голову в мій бік і, усе ще міцно стискаючи кулак, тихо й вкрай суворо прошепотіла мені прямо в обличчя:

— …Даїн, мій новий Зоряний руйнівник 2.0 буде кардинально відрізнятися від минулої версії. Я особисто створю його саме таким.

— Ох… Добре. Що ж, бажаю успіху?

— От і чудово. Се Хі!!!

— Г-га?

— Негайно біжи за мною в підземне сховище! Починаючи прямо від сьогоднішнього дня, ми розпочинаємо створення абсолютно нового Зоряного руйнівника!

— Гей, та зачекай ти одну секунду!

Чхве Се Хі в паніці кинулася слідом за Со Ін, яка раптово схопилася з ліжка, повністю переповнена шаленою мотивацією, і стрімко вибігла з кімнати.

— ……

Ну що ж.

Хай там як, вона знову повністю повернула свою колишню енергію, тож усе закінчилося вкрай хорошо, чи не так?

До речі, поки Со Ін бігла по коридору, Су Бін перехопила її прямо у вітальні й влаштувала вкрай серйозну прочуханку. Вона голосно сварила її за те, як взагалі можна так шалено гасати по будинку тієї ж миті, як ти щойно прокинулася після глибокої непритомності.

О боже, ну й розваги.

— Хух…

З проблемою Со Ін удалося розібратися вкрай успішно.

Переконавшись, що Со Ін зараз спокійно лежить у своїй кімнаті, весело теревеничи про щось із Ин-Воль та Чхве Се Хі, я знову вийшов до вітальні, безсило впав на диван і відразу ж узяв до рук пульт, аби ввімкнути телевізор.

— Лиходій Егостик організував абсолютно новий терористичний акт. Якою виявилася реальна реакція громадян на цю подію?

— Так. Цього разу все також пройшло абсолютно без жодних несподіванок. Жодна людина не загинула, а абсолютно всі заручники були успішно відпущені на волю в повній безпеці. Зокрема, одна з жінок, яка опинилася в залізній клітці, виявилася палкою прихильницею Егостика, тож вона офіційно заявила, що почувається вкрай щасливою після цієї події.

….Мені терміново пора припиняти це дивитися.

Я почав гарячково клацати канали один за одним, поки не натрапив на якийсь художній фільм, і після цього знову важко зітхнув.

— Боже мій…

— Даїн, і до чого взагалі це твоє таке вкрай важке зітхання?

Лі Ха Юль, яка досі перебувала на кухні неподалік, плавно підійшла в мій бік.

Вона поглянула на мене вкрай занепокоєним та турботливим поглядом.

Я вирішив абсолютно чесно й відверто поділитися з нею своїми головними турботами:

— Та я про те… Я ж абсолютно свідомо й ретельно організував цей теракт виключно для того, аби вщент зруйнувати власну популярність серед людей, але від цього взагалі немає жодного малого толку…

І її позицію також цілком можна було зрозуміти.

З яких це пір у нашому світі вважається абсолютно нормальним і безпроблемним вчинком насильно зачиняти людей у клітках, морально тиснути на них та відкрито погрожувати бойовим вогнепальним дулом?

З усім цим корейським суспільством у цьому всесвіті явно коїться щось вкрай неправильне. Я проводжу свої теракти максимально жорстко, щиро й на повну потужність, і це просто вкрай дивно, що люди навколо взагалі відмовляються збагнути очевидну загрозу.

Ха Юль, вислухавши мої слова, промовила з дещо розмитим виразом обличчя:

— …Ну, Даїн. Якщо говорити абсолютно відверто, я вважаю, що твоя популярність продовжуватиме стабільно зростати доти, доки під час твоїх нападів не загине бодай одна єдина людина. Власне, це ж дійсно вкрай дивно, що під час масштабного терору взагалі немає жодних реальних жертв.

Вона впевнено завершила свою думку, дещо згладивши фінал фрази.

Я миттєво відрізав їй у відповідь прямо й чітко:

— …Я ні за яких обставин не стану вбивати людей.

Одна єдина залізна обіцянка, яку я дав самому собі в той самий момент, коли прийняв тверде рішення стати лиходієм у цьому світі.

Я ні за що не вбиватиму мирних громадян. Я просто фізично не можу цього скоїти.

…Ну гаразд, якщо подумати, з жертвами чи без них, я вже десятки разів насильно захоплював заручників та здійснював замахи на вбивство на очах у всієї країни. Чому, в біса, абсолютно нікого навколо це взагалі ні краплі не турбує?

— Ха-а… Саме в цьому й полягає моя головна проблема.

— Даїн, ти виглядаєш вкрай виснаженим, хочеш, я допоможу тобі трохи зняти цю напругу в голові?

— О? Ага, це було б вкрай доречно прямо зараз. Дякую тобі.

Щойно я закінчив говорити, Ха Юль зручно вмостила мене на дивані, підійшла ззаду й почала лагідно розминати мої плечі.

…?

— Ха Юль, а хіба ти не збиралася просто задіяти свої цілющі здібності для цього?

— Використовувати мої сили під час проведення подібного масажу набагато ефективніше, тому просто сиди тихо й не ворушися.

— Хм… Добре. Дякую.

Масаж Ха Юль виявився вкрай приємним та освіжаючим.

…Хай там як, я в підсумку навіть сам не помітив, як повністю розслабився під її руками.

Того ж вечора.

Я сидів наодинці у своїй кімнаті перед робочим столом і вкрай уважно вивчав головний відеохостинг країни.

— Ого… Ні, ну це ж просто нереально, як таке взагалі можливо?

Я ввів слово «Егостик» у рядок пошуку, і абсолютно всі відеоролики, у яких мене хоч якось проклинали чи критикували, просто повністю зникли. Натомість тепер абсолютно всі ставилися до мене наче до якоїсь топової світової знаменитості.

«Егостик_Найкращі моменти», «Егостик_Едіт», «Корейський лиходій_Егостик, який шокував увесь світ» тощо.

…Невже взагалі жодна людина в інтернеті не пише про мене образи?

Лише в цей самий момент я чітко відчув вкрай серйозний сигнал тривоги.

Я маю на увазі, у тих фільмах про супергероїв, які я дивився у своєму минулому житті, преса та блогери вщент розносили навіть вкрай хорошого героя, який просто стріляв павутинням, а в цьому божевільному всесвіті взагалі немає нікого, хто б проклинав відвертого лиходія?

З цими думками я гарячково ввів у пошуковий рядок фразу «Егостик критика».

Результати пошуку в ту ж мить стрімко й різко скоротилися.

Абсолютно всі ролики з моїми першими терактами на початковому етапі сюжету зникли без сліду, і їх ніде не можна було знайти.

Поки я з вкрай похмурим виразом обличчя продовжував гортати сторінку вниз.

— …О, знайшов, є один.

Там залишалося всього одне єдине відео.

Цей ролик записала якась жінка, яка в повному замішанні міркувала на тему: "А хіба Егостик насправді не є звичайним небезпечним терористом?"

Я, дивлячись на ці кадри проведення мого теракту, навіть не став додавати вголос очевидне: "Ну звісно ж я терорист, дурепа!"

Цієї миті в моїй голові раптово спалахнула просто геніальна думка.

— …Точно.

Оскільки абсолютно ніхто навколо не збирається відкривати людям очі на мою справжню загрозу.

Чи не повинен я в такому разі просто запустити власне спеціальне мовлення, точнісінько як це коїли лиходії в класичних супергеройських фільмах?

"….."

….Схоже, я справжній геній.