Розділ 110: Квіти, що цвітуть на урвищі
У самісінькому центрі рожевого шторму спалахувало щось схоже на фіолетові електричні розряди.
Запала така глибока тиша, що аж перехоплювало подих.
"……"
Тремтячими очима на мене дивилася Місячна Шаманка — людина, яка вже встигла вщент рознести Сеул за допомогою трьох магічних буревіїв.
На відміну від неприступного шторму, який, здавалося, не міг зупинити жоден герой, у самісінькому його центрі вона виглядала вкрай вразливою та зовсім юною дівчиною.
— …Що, в біса, ти щойно бовкнув…
Запитала вона мене вкрай тремтячим голосом.
Бачачи, як магічні кола, що ширяли навколо в повітрі, почали небезпечно хитатися, вона напевно була в повному замішанні.
І зараз був саме той ідеальний момент, аби сильніше на неї натиснути.
Я продовжував хижо посміхатися й зробив ще один упевнений крок у її бік, заговоривши:
— Місячна Шаманко, я маю на увазі, пані Бек Ин-Воль. Я вкрай добре знайомий із сектою Волгванг. Ба більше, я знаю абсолютно все про вашого лідера.
Коли я впевнено йшов прямо на неї, вимовляючи ці слова, вона злякано відсахнулася назад.
Я промовив до неї з теплою посмішкою:
— Ин-Воль, будь ласка, давай чесно. Ти ж вкрай сильно страждаєш через секту Волгванг, правильно? Насправді ти взагалі не хочеш влаштовувати ці теракти, чи не так? Але ти просто змушена коїти все це через накази лідера.
Поки я продовжував упевнено крокувати вперед, я й не помітив, як опинився з нею майже ніс до носа.
Вона зробила ще один невеликий крок назад, але відступати їй більше не було куди — дівчина просто безпорадно тремтіла прямо переді мною.
Усі магічні кола в повітрі сильно замиготіли й повністю зникли.
— …Хіба ти не хочеш нарешті почати жити нормальним життям, більше ні разу не підкоряючись їхній волі?
Запитав я, стоячи прямо перед нею.
Вона продовжувала злегка здригатися від страху.
Як я й очікував, якщо діяти вкрай агресивно та напористо, точнісінько як в оригінальній історії, вона просто втрачає здатність чинити опір.
З самого початку вона була змушена жити під повним замком, виконуючи виключно волю лідера секти, та фальшиво посміхатися перед цими божевільними вірянами.
Мабуть, для неї це взагалі перший випадок у житті, коли вона веде таку пряму й відверту розмову з кимось іншим.
Бек Ин-Воль усе ще розгублено дивилася на мене знизу вгору.
Що ж, я вже вкрай непогано натиснув на неї, тож тепер настав час діяти набагато м'якше.
З цими думками я повільно опустився на одне коліно, аби наші очі перебували на одному рівні.
Я лагідно посміхнувся дівчині, яка досі перебувала в повному шоці.
Цього разу я заговорив вкрай тихим і ніжним голосом:
— Я врятую тебе.
— Покинь секту Волгванг і приєднуйся до мене.
— Я особисто знищу вашого лідера.
— Тож чому б нам не взятися за руки й не почати зовсім нове життя разом?
Промовивши це, я впевнено простягнув їй свою долоню.
Вона пильно дивилася на мене, поки я продовжував тепло їй посміхатися.
Її тіло все ще злегка тремтіло, але погляд став значно спокійнішим, ніж раніше.
І ось так, вона поглянула на мене своїми почервонілими від сліз очима.
Вона нарешті заговорила:
— …По-перше, я без поняття, звідки ти взагалі так вкрай добре знаєш мене. Але я не знаю… Усе одно.
Вимовивши це, вона продовжила говорити вкрай тремтячим голосом:
— …Ти дійсно збираєшся мені допомогти?
— Так, усе правильно.
— Ч-чому? Я ж просто звичайне чудовисько…
Раптом дорікнула вона мені вкрай жалібним тоном.
Ось воно. Зараз мій ідеальний шанс.
Я миттєво міцно перехопив її руку, поки вона стояла в повному ступорі від того, що абсолютно незнайомий чоловік знає про неї абсолютно все.
Вона вкрай сильно злякалася, коли я раптово стиснув її долоню.
Проте я впевнено заговорив вголос, удаючи, ніби взагалі не помічаю її переляку:
— Ні, ти ні разу не чудовисько.
— Можливо, інші люди вважають інакше, але я чітко знаю правду. Я бачив усе на власні очі. Я знаю, що під час кожного цього теракту ти з усіх сил стримуєш власну міць, аби люди навколо не отримали жодних поранень.
— Хто взагалі має право називати тебе чудовиськом? Хто, окрім мене, знає, як важко тобі доводилося терпіти всі ці знущання й при цьому не зламатися, навіть перебуваючи під повним контролем лідера?
— Ин-Воль, ти ні разу не монстр. Припини звинувачувати себе в усьому. Тому.
Я міцно притиснув її до себе, уклавши у свої обійми.
— Не плач.
І дівчина, вислуховуючи мої слова,
тепер просто тихо плакала, уткнувшись мені в плече.
Вона повністю відмовилася від усього.
Вона була цілком готова померти прямо на цьому місці.
Вона повністю проковтнула весь свій біль і прийняла остаточне рішення.
Так.
Вона ні разу не думала, що з її зникненням усьому настане кінець, але.
Вона вважала, що піти з життя саме зараз буде єдино правильним кроком.
І тут перед її очима з'явився він, такий упевнений і рішучий.
Цей дивний чоловік у масці.
Дивний чоловік, який раптово зустрів її з теплою посмішкою, якимось чином знаючи абсолютно всі її особисті дані та навіть найпотаємніші почуття.
А потім цей чоловік запропонував їй об'єднати зусилля, пообіцявши особисто знищити лідера секти.
Він вкрай дивний чоловік.
Вона без поняття, як, в біса, він примудрився дізнатися про неї саму та про секту Волгванг.
Але зараз це вже не мало для неї жодного значення.
"То чому б нам не взятися за руки й не почати зовсім нове життя разом?"
Вона вже й так повністю відмовилася від усього.
Вона була налаштована настільки рішуче, що була готова легко віддати власне життя й назавжди попрощатися з цим світом.
І тут перед нею раптово з'явився цей рятівний канат.
Вона без поняття, чи був це міцний канат, чи звичайна гнила мотузка. У неї просто не було жодної можливості перевірити це.
Але.
Це був єдиний шанс, який узагалі спустився до неї прямо зараз.
Це була абсолютно нова можливість для людини, яка вже повністю поставила на собі хрест.
Яка взагалі різниця, якщо вона ризикне й погодиться?
Зрештою, лідер секти все одно використовував її тіло, аби вщент руйнувати Сеул, і вона була заздалегідь приречена на смерть від рук якогось героя.
…Тож якщо вона в будь-якому разі має померти.
Вона ж може хоча б один останній раз ризикнути й повірити цьому чоловікові, правильно?
І.
Якщо відкинути всі ці міркування, від самого початку.
Він став найпершою людиною в її житті, яка заговорила з нею настільки тепло й лагідно.
Лідер секти завжди віддавав їй накази виключно крижаним тоном
Віряни без упину співали на її адресу лише безглузді хвалебні оди, у яких не було ні краплі щирості
Та й у її кімнаті завжди панувала суцільна темрява.
Для неї, людини, яка все життя прожила в повній ізоляції від зовнішнього світу.
Для неї, яка була цілком готова побачити лише презирливі погляди на свою адресу.
Він яскраво посміхався, говорив вкрай добрі слова й уперше в житті подарував їй реальний шанс усе змінити. Пообіцяв повністю зняти це жахливе прокляття.
Оскільки він був найпершим.
У неї просто не залишалося іншого виходу, окрім як щиро йому повірити.
І ці слова, звернені до неї, яка завжди звинувачувала себе в тому, що є звичайним чудовиськом.
— Ти ні разу не чудовисько.
Промовив він.
Вона абсолютно несвідомо просто залилася сльозами від цих слів.
"Ну так… Мені все одно більше нічого втрачати."
"Лише один раз. Тільки один останній раз… Давай повіримо цьому чоловікові."
Чудово.
Думаю, мені впевнено вдалося провернути цей трюк, використавши ефект підвісного мосту, точнісінько як я й планував заздалегідь.
……Насправді я заготовив набагато більше красивих слів за сценарієм. Місячна Шаманка піддалася на мої вмовляння значно легше, ніж я припускав. Мабуть, вона весь цей час перебувала під просто колосальним стресом. Ну, вона ж вкрай нещасна дитина, яка в оригінальній історії навіть сама благала Стардаст убити її, тож усе цілком логічно.
З цими думками я продовжував лагідно гладити по голові дівчину, яка все ще міцно тулилася до моїх грудей.
…У мене таке відчуття, ніби у мене щойно з'явилася ще одна молодша сестричка, яка потребує вкрай багато турботи й уваги.
Хай там як, зараз справа була навіть не в цьому.
Я обережно відсторонив від себе дівчину, яка все ще тихо схлипувала, і спокійно запитав:
— Тож ти дійсно твердо вирішила приєднатися до нашої команди, правильно?
— Так, але через це жахливе прокляття лідер… ні, лідер секти може без упину стежити за кожним моїм кроком… Ну, насправді він навіть прямо зараз…
Вона вкрай стривожено поглянула на мене знизу вгору.
Мабуть, вона досі чітко чує голос лідера у своїй голові.
— Так, звісно, я зобов'язаний негайно позбавити тебе цього контролю. Але перед цим зачекай буквально одну секунду.
Промовивши це, я миттєво телепортувався з місця й зник.
Куди саме? Прямо на борт нашого бойового дирижабля Его-Стрім.
— Угх.
— Даїн!
Щойно я опинився на кораблі, Ха Юль відразу помітила мою появу й стрімко підбігла в мій бік.
— Даїн, як усе пройшло? Там навколо зараз літає вкрай багато вертольотів Асоціації.
— А. Я все одно збираюся ввімкнути пряму трансляцію за кілька хвилин, тож абсолютно вся їхня увага миттєво переключиться на нас. Не хвилюйся.
Я швидко оглянув її вбрання.
Вона була акуратно одягнена в білосніжний плащ, який створював вкрай таємничу й загадкову атмосферу. Чудово. Це її найперший офіційний дебют, тому вона має постати перед пресою вкрай красивою.
— Отже, для початку вирушаємо негайно. Ти ж зараз без проблем можеш задіяти свої цілющі здібності, правильно?
— Ага.
— Чудово, тоді летимо.
Я міцно взяв Ха Юль за руку й ми миттєво перемістилися назад у самий центр рожевого шторму.
І щойно ми опинилися на місці, у повітрі лунко пролунав жахливий, моторошний голос:
— Моя дитино. Що ти твориш? Негайно відповідай мені!
— Кху…
Почувши цей старечий голос, що відлунням пронісся по всьому шторму, Місячна Шаманка знову злякано затремтіла всім тілом.
О боже. Невже лідер секти вже встиг усе запідозрити?
У нас взагалі немає часу на зволікання.
— Ха Юль, швидше!
— Так!
Ха Юль стрімко наче стріла підбігла вперед і міцно обійняла тремтячу від жаху Місячну Шаманку, яка безсило сиділа на землі.
І в ту ж саму мить яскраве біле світло потужним потоком вирвалося з тіл обох дівчат.
— Моя дитино. Відповідай мені. Моя дитино! Відпов___. мені. ___
Водночас.
Жахливий, пронизливий голос, що лунав посеред шторму, почав стрімко згасати. І невдовзі він повністю зник.
Навколо знову запала абсолютна тиша.
— Ха-а… Ха-а…
Бек Ин-Воль, Місячна Шаманка, вкрай важко панічно дихала. Невдовзі, усвідомивши, що більше взагалі не чує цього страшного голосу у своїй голові, вона здивовано поглянула на власні долоні. Вона просто порожніми очима пробурмотіла собі під ніс:
— …Я більше не чую його… зовсім?
— Усе правильно, Ин-Воль. Вітаю тебе. Жахливе прокляття, яке лідер секти вживив у твою душу, повністю знято. Тепер ти абсолютно вільна.
Найпростіший спосіб назавжди зняти подібне прокляття.
Зовсім не обов'язково вигадувати якісь складні магічні ритуали — достатньо просто покликати першокласного цілителя, аби той повністю очистив і зцілив усе тіло. Ось і весь секрет!
Саме про це я й говорив.
Бек Ин-Воль, яка все ще перебувала в повному заціпенінні, ледь стримуючи нові сльози, заговорила вголос, наче досі не вірячи у власне щастя:
— ….Дякую вам. Вкрай сильно дякую. Д-дякую…
Після цього вона без упину продовжувала повторювати слова вдячності мені та Ха Юль.
Згідно з описом цього прокляття в оригінальній історії, вона постійно відчувала, наче її душу щось безжально виїдає зсередини й за нею безперервно стежать. Тож тепер, коли цей зв'язок було повністю розірвано, вона миттєво відчула колосальне полегшення.
— Гаразд. Подякуєш нам уже трохи пізніше. А зараз просто заспокойся. Не плач.
— Так, не треба плакати.
Ми з Ха Юль почали лагідно її заспокоювати. Невдовзі вона дійсно перестала схлипувати.
…Тим часом Ха Юль, як я їй і наказував заздалегідь, продовжувала ніжно гладити Бек Ин-Воль по спині з вкрай теплою посмішкою на обличчі, наче якась добра черниця. Ну, або вона просто сама по собі була вкрай хорошою дівчиною.
Хай там як, після того як вона остаточно прийшла до тями.
Я звернувся до неї, поки вона дивилася на мене поглядом, повним вкрай глибокої довіри:
— Добре, Ин-Воль, оскільки ти більше не перебуваєш під наглядом лідера секти, відсьогодні ти офіційно стаєш частиною нашої організації Его-Стрім.
— Ага. Ох, добре!
— Чудово. І аби як слід відсвяткувати цю подію, давай зараз проведемо одну пряму трансляцію разом зі мною.
— …Що?
Нам терміново потрібно ввімкнути ефір.
— Бойовий корабель організації Его-Стрім раптово з'явився прямо в епіцентрі терору Місячної Шаманки!
Ця приголомшлива новина в одну мить розлетілася по всій країні.
— Пане Егостику прибув на місце особисто, аби повністю завадити терористичному акту! Чекайте, туди не змогли прорватися навіть Стардаст та Тіньовий Блукач, то яким взагалі чином Егостику вдалося опинитися в самому центрі бурі? Ну, якщо це наш Мангостік, то від нього можна очікувати абсолютно все… тощо.
Поки всі люди навколо буквально шаленіли від обговорень, розкручуючи колесо надії до самого максимуму.
_Спалах_
Раптово прямо з глибини рожевого шторму потужний фіолетовий потік світла стрімко вирвався високо в небо.
Абсолютно вся увага преси та громадян миттєво прикувалася до цієї несподіваної події.
Водночас уся буря навколо почала стрімко змінювати свою форму.
У той самий момент, коли напруга серед людей досягла свого піку.
— Офігенно, ха-ха-ха-ха! Пряма трансляція Егостика щойно запустилася, ха-ха-ха-ха-ха!
Ефір Егостика офіційно з'явився в мережі.
— Усім привіт! На зв'язку Егостик!