Розділ 99: Образа
Люди, які ходять вулицями Сеула, іноді скаржаться на погану погоду.
Коли йде дощ чи сніг, громадяни відчувають тягар від простої прогулянки. Особливо на жвавих вулицях, де проходить багато людей.
На додачу до цього, коли трапляються такі рідкісні явища, як град і тайфуни, люди лише ллють сльози. Тому що ходити вулицею стає важкою працею.
Проте, як для жителя Сеула, найабсурдніша річ, яку можна пережити, йдучи вулицею.
Як і очікувалося, хіба це не терористичний напад від тих людей із суперсилою, який раптово стається як грім серед ясного неба на чистому небесному тлі?
— ААААААААААААГХ!
І на вулиці в Ітхевоні.
У цей час дня люди, які йшли цією вулицею, почали поспіхом тікати геть.
Бах. Бах. Дерева, ліхтарі на вулиці, пожежні гідранти, трансформатори, вивіски, світлофори — усе це руйнувалося.
Просто все, що височіло на вулиці, було зрізано й розбито, а мирна вулиця перетворилася на суцільне месиво.
— Ааагх!!! Рятуйте!!!
Люди кричали. Вікна навколишніх будівель були вщент розбиті, а водії вже залишили й тікали зі своїх автівок, які перерізалися прямо в повітрі.
Посеред цього повного хаосу те, що було причиною всього цього руйнування.
"Муахахаха! Це так весело!"
Хтось розмахував чорним мечем із чорною аурою навколо нього, повністю закований в обладунки та шолом.
Перехожі, які отримали поранення під час прогулянки, уже в паніці втекли, а він залишався сам на вулиці й усе ще продовжував свій терор, розмахуючи мечем.
"Моє ім'я… Лицар Смерті!! Лицар Мерців, учасник «Его-Стрім». Хто наважиться битися зі мною?"
Його голос звучав так, наче скреготало залізо, він гучно кричав і гатив кулаком по своїй нагрудній броні.
Він міг би подумати, хто взагалі слухатиме його, якщо він отак кричатиме на порожній вулиці, але насправді цю картину спостерігала чимала кількість людей.
З офіційного сайту «Его-Стрім», де все знімалося й транслювалося за допомогою камери на дроні, прямо в ефір.
[Лицар Смерті з'явився, ха-ха-ха-ха]
[Я маю на увазі, ха-ха-ха-ха. Це Корея чи середньовічне фентезі?]
[Він учасник «Его-Стрім». Другий лиходій Союзу Егостика]
[Егостик, де ти взагалі береш усіх цих лиходіїв? Я вперше бачу цього чувака. Ха-ха-ха-ха.]
[Він здається вкрай сильним. Але чому він звучить як старий дід? Ха-ха-ха-ха]
[Чому ми не бачимо його тіла, а лише чорний дим із його броні? Мені страшно]
[Мені все подобається, але найголовніше — це Мангостік. Де він?]
[Де він?? «Всім привіт, це Егостик!» ←— Куди це поділося?]
[Він з'явиться трохи пізніше, ха-ха-ха. Я вірю в нього]
Ось так глядачі продовжували пліткувати, поки лиходій, який назвав себе Лицарем Смерті, продовжував трощити вулиці.
Нарешті вона прилетіла.
Стардаст, розвіюючи своє світле волосся, тихо зависла в повітрі й поглянула згори вниз на Лицаря Смерті посеред пилюки.
І коли Лицарь Смерті побачив її, він припинив безладні руйнування й одразу ж гучно крикнув їй:
"Оу, то ти і є Стардаст, та сама героїня, про яку він згадував."
Вигукуючи це, він змусив чорний спис зависнути в повітрі, а потім міцно вхопив його, відкинувши інші речі вбік.
Зі зловісною чорною аурою, що клубочилася на кінці списа.
Він знову закричав до неї, яка тихо ширяла в повітрі:
"Він казав мені, що ти зупиниш мене. Але я! Святий Пе… Лицар Смерті з легкістю розбереться з тобою в бою!"
І з цими словами Лицар Смерті помчав на неї з чорним списом.
Справді моторошне видовище — лицар, що мчить із гігантським списом, випромінюючи чорну ауру, наче саме втілення смерті.
І прямо перед ними — битва з таким грізним ворогом.
Стардаст лише ставила собі німе запитання.
"То де ж, в біса, Егостик?"
Гуркіт. Гуркіт.
Гуркіт, що лунав настільки потужно, наче небо й земля здригалися, розносився вулицями.
"Ха-ха-ха-ха! Як і очікувалося, вона вкрай сильна. Вона однозначно потужна. Звісно, я не збираюся програвати цій дівчині!"
Поки навколишні дерева й шматки асфальту летіли в повітря,
битва йшла практично ніздря в ніздрю.
Лицар Смерті — новий лиходій, який впевнено тримався проти нинішньої Стардаст, чиї здібності суттєво зросли завдяки різноманітним подіям.
Навіть якщо вона уникала списа, він спритно розвертав зброю й продовжував атакувати, і він, схоже, був вкрай вправним у протистоянні, чи то міцність його обладунків була настільки залізною.
Минуло вже чимало часу відтоді, як вона стикалася з настільки потужним ворогом.
У битві з ним їй доводилося постійно літати, кидатися в бій і атакувати його без упину.
Усі списи, що летіли в неї, вона відбивала вбік, нейтралізувала серії безперервних ударів, атакувала сама, і вони продовжували цей запеклий бій.
І глядачі також спостерігали за цією битвою з величезним захватом.
[Вау, це і є той самий Лицар Смерті? Він гідний суперник для Стардаст]
[Битва найсильніших істот у цьому світі…]
[Де він бере всіх цих дивовижних хлопців? Лиходії Мангостіка…]
[Але блядь, це повний відстій, що немає коментарів від самого Егостика]
[Де Егостик? Він що, взагалі не з'явиться сьогодні?]
[Та ні, він обов'язково вийде. Його терористичне шоу ні разу ще так не проходило]
[Він з'явиться посеред ефіру]
[Не може бути, аби Манго не прийшов, Стардаст же тут. Мангостар житиме вічно]
[Якщо Егостик не з'явиться, я просто накладу в штани.]
[Я зробив скріншот того чувака, який написав коментар вище.]
Ось так битва продовжувалася далі.
Усе виглядало як запеклий поєдинок, у якому люди не могли розслабитися ні на секунду, а їхні долоні ставали мокрими від поту.
Стардаст, яка безпосередньо брала участь у бою, без упину думала про одне.
"Що за чортівня, Егостик, коли вже ти прийдеш?"
Очевидно, що ця картина транслювалася через канал Егостика. І "він", про якого згадував цей лиходій, зважаючи на обставини, — це Егостик.
Тому вона була залізно впевнена, що Егостик обов'язково з'явиться тут.
Проте, так і не побачивши навіть його носа, Стардаст продовжувала битися з цим дивним лиходієм у броні — виснажливий, абсолютно безглуздий бій.
Дзинь —.
І поки вона продовжувала поєдинок, Лицар Смерті збирався завдати по ній потужного вирішального удару, тож вона сама рішуче кинулася на нього.
БАХ. Їхні атаки зіткнулися з гуркотом, і їхні тіла відлетіли в різні боки під дією сили відштовхування.
"Ха-ха-ха-ха! Егостик мав рацію. Ти вкрай сильна. Ми йдемо ніздря в ніздрю! Я не мав такого солідного поєдинку вже сотні років."
Дивлячись на лиходія, який сміявся й розмовляв на іншому кінці палуби, вона відчула гострий приплив люті всередині.
…Ну так, і де тоді Егостик? Навіщо ти взагалі тут перебуваєш?
Оскільки битва затягнулася вже так надовго, вона гучно крикнула в його бік, запитуючи про Егостика, якого досі ніде не було видно:
— Тож де той Егостик, про якого ти згадував, і чому ти тут сам-один?
І її запитання чітко підловило інтерес глядачів, які дивилися трансляцію, дивуючись, коли ж нарешті вийде Егостик.
[Серйозно, ха-ха. Я дивлюся ефір суто щоб побачити Мангостіка, але коли вже Манго прийде?~~~]
[Яке ж полегшення!!!]
[Побачивши це, я остаточно вирішив підтримувати Стардаст]
[Реально, де Манго? Приберіть цього дивного старого діда!]
Поки глядачі з нетерпінням чекали на відповідь Лицаря Смерті.
Лицар Смерті.
"Гм? Егостик?"
Почувши слова про пошук Егостика з її уст, він почухав пальцем шолом, наче без поняття, що на це сказати, а потім знову розсміявся й гучно закричав:
"Егостик сьогодні не прийде! Він сказав, що мене одного буде цілком достатньо, аби розібратися з тобою! Ха-ха-ха-ха-ха!"
Ось що він прокричав на всю вулицю.
Чат трансляції просто збожеволів, щойно почув, що Егостик сьогодні взагалі не з'явиться.
[?????????]
[Що це за чортівня? Це неправильно]
[Ні, ну це ж ефір на каналі Егостика. Про що ти взагалі кажеш?]
[Не можу повірити]
[Мангостік, виходь!!!!!]
[Ха-ха-ха-ха. От тому я й знав, що тут коїться дещо неладне.]
[Сьогодні немає Манго? Сьогодні немає Манго? Сьогодні немає Манго?]
[Га? Я вже починаю лютувати]
[??????????????????????]
[То хто тоді взагалі б'ється там?]
[Бурулька = сам бере літаючий корабель і влаштовує терор / Стардаст = просто зливає справу на когось іншого, ха-ха-ха-ха]
[Рівень люті на самому МАКСИМУМІ??????????????????????]
[Він перейшов усі межі…]
Поки коментарі шалено палахкотіли.
Стардаст просто нерухомо стояла, опустивши погляд донизу.
Отже, Егостик сьогодні не прийде?
Оу, ну що ж, таке цілком можливо. Ну, це не має жодного значення.
Проте, оскільки трансляція Егостика була ввімкнена, звісно, вона думала виключно про те, що Егостик вийде особисто. Ну, це неважливо, якщо це якийсь інший лиходій. Вона в будь-кому разі герой, а герою достатньо просто долати лиходіїв та рятувати громадян, ніщо інше не має значення.
….Проте.
Чому він поїхав аж до самого Пусана, особисто пригнав туди величезний корабель і влаштував повноцінний терористичний напад безпосередньо проти Бурульки?
А їй він просто підсунув свого підлеглого?
"Егостик сьогодні не прийде! Він сказав, що мене одного буде цілком достатньо, аби розібратися з тобою! Ха-ха-ха-ха-ха!"
Ці слова без упину лунали в її вухах. Те, що цей лиходій вигукнув хвилину тому.
Що? Цілком достатньо, аби розібратися?
Ха. Ха-ха-ха.
Що більше вона про це думала, то глибше її погляд згасав і ставав похмурим.
Усе правильно, причина, чому всередині неї все буквально вибухало від люті, полягала в тому, що Егостик її просто проігнорував. З Бурулькою він розбирався особисто, пригнавши ціле судно, а її він зневажив, відправивши до неї звичайну свою шістку. Наче вона більше не варта його особистої уваги. Таке ставлення, ніби він повністю з нею покінчив відтепер.
"….."
Вона міцно зціпила зуби.
……Отже, йому більше немає потреби розбиратися з нею особисто? Достатньо просто змусити когось іншого виконати роботу?
Ну що ж, давай просто продемонструємо їм усім, що це аж ніяк не так.
І в ту саму мить, коли вона прийняла це залізне рішення.
Повітря навколо неї почало кардинально змінюватися.
— Що за чортівня?
Слухняно лежачи на дивані й поїдаючи попкорн, я миттєво підхопився на ноги від цієї раптової картини на екрані.
— Кім Даїн, що сталося?
— Ні, ну зачекайте-но секунду.
Я роззявив рота від подиву, бачачи цей дивний вигляд на камері навколо Стардаст, і маленькі камінці, які почали повільно підніматися в повітря довкола неї.
Це ж те саме явище, яке відбувається під час процесу еволюції здібностей…
З якого дива вона раптово вирішила пробудити нову силу прямо посеред цього бою?!