Звістка про це облетіла континент, як лісова пожежа, шокувавши всіх, хто її почув, але на цьому історія не закінчилася. Після передчасної загибелі Елітної П'ятірки залишилася одна велика таємниця.
Хто їх убив?
На південному кордоні Королівства Маґнар стояв древній замок - Біла Цитадель Захисту. За межами кордону знаходився Край Золотооких Чудовиськ також відомий як Землі Золотооких Демонів, у цих земель багато назв, тому що кожен народ по своєму їх називав. Якщо Нічна Стіна була ключем Маґнара до утримання півночі, то Цитадель була життєво важливою для оборони південних кордонів. Усередині відбувалися збори вовків, представники кожної країни сиділи за круглим столом.
Білий Вовк король Маґнара, а за ним - віце-капітан його Вершників Білого Вовка.
Королева Йонато в тіні свого святого жерця.
Дико красивий Імператор Міри, який прийшов сам, без своїх підлеглих.
Вбивця Монстрів король Ульзи у супроводі командира своїх лицарів вбивць монстрів.
Мудрий король Аліону, за спиною якого маячила Богиня Вішіс.
Біла Цитадель Захисту була ідеальним місцем для зустрічі представників. Армії Короля Демонів накопичувалися в північному Маґнарі, і країни на конференції привезли з собою свої елітні війська, готові відповісти на будь-яку загрозу за найменшої нагоди.
"Подумати тільки, що така могутня сила, як Елітна П'ятірка, може бути повністю знищена", - розмірковував Король Білих Вовків.
"Визнаю, я не мав любові до Бакосса, але ці воїни, особливо той Сівіт Ґартланд... не можна було заперечувати їхню силу".
Голос короля Білих Вовків був холодний і гострий, як загартована сталь, коли він відповів.
"Чи можемо ми вірити цим повідомленням, що вони загинули в бою? Я не можу уявити, щоб найсильніший серед людей так легко зазнав поразки в бою".
Він пильно подивився на Джіна, Вбивцю Монстрів короля Ульзи, який сидів прямо навпроти нього.
Нечемний і нахабний, як завжди, подумав Джін.
Він, очевидно, задав це питання, тому що тіла Елітної П'ятірки були знайдені у лісі Ульза. Джін, на жаль, не мав відповіді, яку, як він знав, шукав Король Білих Вовків.
Уся ця справа – довбаний геморой. Я не міг відмовити їм у перетині наших кордонів, навіть якби хотів!
Джін зробив довгу паузу, перш ніж відповісти, ретельно підбираючи слова.
"Я сам бачив останки перед тим, як їх повернули в Бакосс для поховання".
Він подивився на порожнє місце за столом. Імператор Бакосса відхилив запрошення бути присутнім. Хто міг його звинувачувати? Вся військова міць його імперії була знищена за одну ніч - втрата Елітної П'ятірки була серйозним ударом.
Вершники Білого Вовка Маґнара.
Священний жрець Йонато.
Дико красивий імператор Міра.
Драконовбивця Ульза.
Аліон "Герої з іншого світу".
Кожна країна мала свої ключові оборонні сили, і тепер у Бакосса не було нічого. Імператорський двір, мабуть, був у розпачі.
"Ми розслідуємо обставини їхньої загибелі. Наразі ми не маємо навіть наближеної до повної картини того, що сталося".
Король Білих Вовків поставив лікті на стіл і буркнув. Він був широким і страхітливим чоловіком. Його суворі сірі очі пильно дивилися на мене, ніби він думав, що може буквально бачити правду
Я не можу відвести погляд - він подумає, що я намагаюся його обдурити.
Джін хотів якнайшвидше закінчити це розслідування. Ще з часів вторгнення в Неа Лицарі Чорного Дракона були скалкою в боці Джіна. Вони безперешкодно вторгалися на його територію, навіть не повідомляючи Ульзу про свої вторгнення. Тепер ця небезпека минула - чудова новина для Ульзи.
Сподіваюся, Бакосс просто ослабне, подумав Джін. Чесно кажучи, я б залюбки винагородив того, хто це зробив! Якби вони присягнули на вірність Ульзі, я міг би надати їм титул в обмін на приєднання до Лицарів-Вбивць Монстрів... Ні, це, мабуть, занадто сміливо. Треба подумати, як інші сприймуть такий крок. Тим не менш, це розслідування повинно зайти досить далеко, щоб задовольнити Богиню.
Очевидно, ніщо на обличчі Джіна не викликало підозр у Короля Білих Вовків, і він перевів погляд на інших.
"Чи є у Аліона якісь новини з цього приводу?"
Він подивився прямо на Богиню, оминувши короля без жодної секунди роздумів. Мудрий король Аліону нічим не виказав свого обурення тим, що його проігнорували.
"Богине" - звернувся до неї король.
"Будь ласка, дозвольте мені", - відповіла вона. Вона все ще стояла за його спиною, елегантно посміхаючись.
Прекрасна, як завжди, і абсолютно нечитабельна, незважаючи на обставини. Вона виглядає більш королівською, ніж я. Ніхто не міг сподіватися змагатися з нею.
Джін заздрив її божественності. Відтоді, як він бачив її востаннє, минули роки, але вона не постаріла ні на день.
Цікаво, чи помре вона коли-небудь?
"Я не всезнаюча, тому все, що я можу зробити, це зібрати факти, які є в нашому розпорядженні. Схоже, що Елітна п'ятірка переслідувала Серас Ашрейн", - сказала вона.
Джін вже знав про це.
"Колишній капітан загону святих лицарів Неа? Хіба вона не зникла після вторгнення Бакосс?" - запитала королева Йонато.
"Здається, вона подорожувала через Ульзу", - відповів Джін. "Нещодавно вона була помічена на півдні, її переслідувала група мисливців за головами, які відомі як Білі Блукачі. Ходять чутки, що вона маскувалася силою духів, коли тікала". Він був більш схильний відповідати Королеві, ніж Білому Вовчому Королю.
"Де зараз ті мисливці за головами?" - запитала вона.
"Їхні тіла знайшли в Темному лісі, понівечені чудовиськами. Так само, як і Елітна П'ятірка, коли ми їх знайшли".
"А що з Серас Ашрейн?"
"Тіла не знайшли, але були закривавлені клапті одягу... Ми вважаємо, що вона була серйозно поранена в бою".
Королева мовчала, глибоко замислившись, насупивши брови.
"Можливо, вона вже мертва і її тіло зжерли монстри. Або... можливо, вона втекла і оговтується від поранень у Мілсі?"
"Немає жодних доказів того, що якась поранена людина відвідувала Мілс або будь-яке з навколишніх сіл, і мешканці не мають причин переховувати її. Можливо, вона втекла в напрямку узбережжя - там було кілька слідів ",- продовжив Джін.
Я маю дати зрозуміти, що ми активно ведемо це розслідування, подумав Джін. Що я контролюю своїх людей.
"Однак, враховуючи кількість крові на місці, важко уявити, що вона була достатньо сильною, щоб втекти навіть від найслабшого монстра. Для її одужання знадобилися б техніки зцілення, якими володіють лише найвищі члени нашого ордену Лицарів-Вбивць Монстрів, ваш Святий Жрець або Герої з Іншого Світу з їхніми особливими здібностями."
"Чи можливо, що вона використала якусь невідому силу духів, щоб зцілити себе?" - різко запитала Королева.
У Джіна слова застрягли в горлі - він мало що знав про ельфійських духів.
"Наскільки я пам'ятаю, це неможливо, - сказала Богиня, втрутившись, щоб відповісти за нього. "Я давно живу на цьому континенті, і тут немає духів, які б могли зцілювати рани. Навіть якби такий дух і існував, то, напевно, дівчинка просто зцілилася б на місці, а не залишала б нам сліди, яким ми могли б піти".
"Розумію. Ви маєте рацію, - сказала королева.
Яке полегшення.
Якщо подумати, то Руїни Відкинутих були заховані в Темному Лісі... Джін знав усе про підземну гробницю, яку Богиня використовувала для своїх утилізацій.
Він зрозумів, що Богиня спостерігає за ним, і змусив себе посміхнутися до неї. Він боявся Богині і ніколи не думав протистояти їй. Лише за кілька днів до того вона відкликала свого учня з Ульзи. Учні Вішіс були відправлені в кожну країну континенту як спостерігачі, і вона, очевидно, вирішила, що Ульза більше не потребує нагляду. Джін був упевнений, що це означає, що вона абсолютно впевнена в його лідерських вміннях.
Ну, а тепер... мені, мабуть, слід перевести розмову на інше, подалі від розмов про Темний ліс.
"До речі, говорячи про Неа, ви чули новини про Святого Імператора?"
"Про нього?" - засміялася Богиня. "Після його зречення я гадала, що він насолоджується відставкою десь у межах імперії Бакосс?
"Він помер минулої ночі, - сказав Джін. "Очевидно, він збожеволів перед самим кінцем. Незрозуміло голосив і вимагав, щоб йому принесли труп, якщо вірити звітам".
"Гм!" - пирхнув Король Білих Вовків. "Він віддає свою країну без бою, а потім намагається прожити решту днів у розкошах за рахунок свого ворога. Справжня ганьба для титулу, який він колись носив".
Король Білих Вовків ніколи не любив Імперію Бакосс і не схвалював їхнє вторгнення в Неа, але він також не відчував нічого, окрім презирства до Святого Імператора Неа, який здався без бою.
Але це краще, ніж боротися, щоб загинути безглуздою смертю від їхніх рук, чи не так?
Джін відчув полегшення від того, що розмова змінилася, і спробував спрямувати її в інше русло.
"Ми розраховували на Лицарів Чорного Дракона в нашій боротьбі з Королем Демонів. Як би ви порекомендувала нам діяти після їхньої втрати, Богине?"
Богиня Вішіс посміхнулася.
"Як ви й кажете, смерть Елітної П'ятірки - велика втрата для нашого Священного Альянсу. Без сумніву, Герої з Іншого Світу стануть ще більш важливими для нашого майбутнього успіху. Аліон дякує вам усім за ваш внесок у їхню підготовку - відправку Чотирьох Святих Старійшин і Змієборця. Оскільки ви перебуваєте на передовій у війні проти армій Короля Демонів, я не можу очікувати від вас багато чого, Маґнаре... але, Дико Прекрасний Імператоре, я розраховую на більшу підтримку з вашого боку, коли бойові дії почнуться всерйоз".
Дико Вродливий Імператор Фалькендоцін, вродливий юнак, який досі мовчав, і бездіяльно грався зі своїм золотим волоссям.
"Великі демони біля воріт, а Аліон процвітає", - розмірковував він.
Його голос був чистим, але сумним.
Посмішка Богині не здригнулася.
"О? Як глибокодумно з твого боку."
"Коли з'являється корінь усього зла, наші народи не мають іншого вибору, окрім як звернутися до Аліона", - сказав він.
"Я нічого не можу з цим вдіяти. Люди цього світу ослаблені присутністю сутності Короля Демонів, і навряд чи можна очікувати, що вони будуть битися в повну силу. Навіть нащадки героїчної крові не мають імунітету".
Ось чому нам в першу чергу потрібні герої. Навіть боги не можуть протистояти впливу сутності Короля Демонів, але чомусь герої можуть.
"Я повинна викликати героїв у цей світ, пояснити їм їхній обов'язок, переконати їх допомагати нам, практично виростити їх як своїх рідних дітей! Я ціную підтримку, яку отримую від ваших народів, звісно ж, і все ж... ми, в Аліоні, єдині, хто володіє цією силою призову. Ми одні несемо найбільший тягар - відповідальність за їхній успіх чи невдачу. Наша доля пов'язана з долями цих героїв. Аліон - жертва в усій цій історії".
Богиня злегка, майже безпорадно розвела руки.
"Кому багато дано, від того багато й вимагатимуть. Чи маєш ти якісь заперечення, Дико Вродливий Імператоре?"
Дико Вродливий Імператор елегантно зітхнув.
"А як же легенда про боговбивцю?"
Богиня делікатно сплеснула в долоні й усміхнулася до нього.
"Це досить давня історія. Цікаво, чи зараз дійсно настав час?"
"..."
"О? Ти не можеш відмовчуватися від мене зараз, так не годиться! Я щось не так сказала? Ти все знаєш. Ти тут єдиний авторитет? Ти ніколи не думав, хоч на секунду, що можеш помилятися? З тобою все гаразд?"
Дико Красивий Імператор коротко засміявся, ніби намагаючись спровокувати її, і був задоволений відповіддю.
"Вибачте, що перервав,Богине Вішіс, - сказав він, ввічливо жестом запрошуючи її продовжувати. "Продовжуйте, будь ласка".
"О-хо, ти як завжди дивний. Будь ласка, зрозумій мене правильно. Твій обов'язок - захищати Імперію Міра, а не Аліон. Але я розраховую на твій Оркестр Сонця в майбутніх битвах."
"Ви закінчили?"
"Хм? Це все, що я маю сказати".
Джін навіть не брав участі в розмові, але вона змушувала його пітніти.
Він просто не розуміє натяків. Він дивний, але він найсильніший воїн, якого може запропонувати Імперія Міра.
"Давайте повернемося до справи."
Богиня зробила крок вперед, заступивши місце Мудрого Короля Аліона за столом.
"Стіна Ночі впала. Ми всі знаємо, що армії Короля Демонів рухаються. Наш альянс повинен зібратися з силами, і зосередити нашу енергію на якнайшвидшій підготовці героїв Аліону до боротьби з цією загрозою".
"З втратою Елітної П'ятірки нам доведеться згуртуватися ще тісніше, ніж будь-коли, щоб вижити", - сказала Королева.
Позаду неї стояв Священий Жрець Йонато, який пильно дивився на Дико Вродливого Імператора.
Я чула, що ці двоє ладнають між собою, як коти з собаками...
Білий Вовк Король погладив свою квадратну щелепу.
"Я повинен запитати вас усіх ще раз. Чи вірите ви, що Елітну П'ятірку вбила ця Серас Ашрейн?" - запитав він.
Усі, хто сидів за столом, явно мали сумніви, що Серас Ашрейн була відповідальна за це. Мав бути принаймні хтось ще. Але ніхто не мав відповіді, хто б це міг бути. Всі Герої з Іншого Світу в той час були в Аліоні, і хтось би помітив військову присутність там, де стався інцидент.
Хто міг протистояти Сівіту Ґартланду? Це було немислимо. Чотири Святих Старійшини, Драконовбивця, Меч Хоробрості... безумовно, ні. Може, Учні Вішіс? Вони єдині, хто міг би мати шанс перемогти його, але нікого з них не було в той час в окрузі. Навіть Білі Блукачі мертві. Навряд чи це був воїн героїчної крові... А як щодо тієї Відьми Заборон, яка живе в Землях Золотооких Чудовиськ? Я не чув багато розповідей про її силу, але можливо...
Джін навіть не уявляв, хто це міг зробити.
Невже існує якийсь неймовірно сильний воїн, який чомусь досі невідомий нам?
"Якщо це зробив людський воїн, ми могли б запросити його приєднатися до нас у нашій боротьбі проти Короля Демонів", - запропонував він.
"Це не обіцяє нічого доброго, якщо це справа рук монстрів, - зауважила Королева.
"На півдні не було повідомлень про чудовиськ, чи не так?" - запитав Білий Вовк. Поки він говорив, один з його підлеглих повернувся до кімнати і передав йому повідомлення. Король кивнув і повернувся до решти присутніх за столом.
"Ми виявили групу в Ульзі, яка взяла на себе відповідальність за це вбивство".
Джін швидко обернувся і подивився на ватажка своїх Лицарів-Вбивць Монстрів.
Виявили в Ульзі? На моїй власній землі? Як сусідня країна отримала цю інформацію раніше за нас?
У відповідь на розгублений, відчайдушний погляд Джіна, капітан Лицарів-Вбивць Монстрів просто повісив голову.
"Вони стверджують, що вбили Сівіта Ґартланда і всіх членів Елітної П'ятірки за допомогою проклятої магії, - продовжив Король Білих Вовків.
А... Останнім часом ходять чутки про дивні прокляття. Чи були вони справою рук тих самих людей, які зробили це?
Ніби відповідаючи на незадане запитання, Король Білих Вовків заговорив.
"Елітну п'ятірку вбили користувачі проклятої магії... група, відома як Ашінт".