Хоча часто говорили, що зоряне небо включає в себе недосяжну сферу, Шідо насправді вже плавав у космічному просторі. Іншими словами, він відчував себе так, ніби потрапив у квазі-метеоритний дощ. Навіть якщо це сталося помилково, він і не думав ловити його в долоні.
Зрештою, зорі були прекрасні тим, що були так далеко. Дивлячись на нічне небо, повне зірок, що розтікалися перед очима, Шідо полегшено зітхнув.
Через кілька днів після запечатування сили духу Мукуро, Шідо стояв на даху будинку Духів поруч з будинком Іцуки, дивлячись на нічне небо.
Причина була проста - поруч із Шідо лежала спляча дівчинка, яка дуже цього чекала.
«- Мукуро.»
Коли Шідо тихим голосом вигукнув її ім'я, Мукуро кінчиками пальців поправила своє довге волосся, перш ніж він опинився в полі її зору.
«У чому справа, Нуші-сама?»
"Це справді нормально? Якщо ти хочеш побачити зірки, Которі може підготувати для нас кращу точку для огляду...".
"Муку відтепер залишиться тут, так? Тому все добре."
«Зрозуміло.»
Коротко відповів Шідо, і знову звернувся до зоряних небесних зводів.
Потім, ловлячи поглядом мерехтливі зірки, Шідо простягнув праву руку і спробував кілька разів відкрити і закрити долоню.
Це було зроблено не для того, щоб поетично схопити зірки у власній руці, а лише для того, щоб переконатися, що фізичні можливості його правої руки повернулися до норми.
Хоча права рука Шідо була, в певному сенсі, знищена на полі бою, після повної регенерації вона нарешті досягла рівня своєї колишньої гнучкості.
Що ж, цього слід було очікувати. Для того, щоб швидко відновити втрачену до такої міри частину, не було іншого вибору, окрім як запозичити силу <Камаеля> і медичного Ріалайзера.
Втім, пристосування до лікування, так само як і приховування Мукуро, також відбулося якнайшвидше. Це сталося завдяки зусиллям тих, хто відновив свої спогади про Шідо після того, як ці спогади були запечатані <Міхаелем>.
Треба сказати, що, побачивши його поранення, Духи подумали: «Якби ми не забули про Шідо, то цього б ніколи не сталося». Тому йому було дуже важко заспокоїти духів, які продовжували звинувачувати себе за те, що дозволили цьому статися.
На противагу цьому, нинішній стан Мукуро здавався майже оманливо милим, адже вона слухалася наказів Которі і пройшла кілька медичних обстежень.
Після того, як його лікування та її обстеження завершилися сьогодні, Шідо вперше за деякий час побачив Мукуро, коли вона попросила подивитися на зірки разом.
«Раніше...»
«Е?»
Скануючи астрономічну емпірею вгорі, Мукуро пробурмотіла щось майже нечутне, що змусило Шідо звернути на неї увагу.
"Муку часто дивилася за велкіном разом з сестрою. Муку... любить такі моменти, вони заспокоюють."
«О... Ясно.»
Шідо, мабуть, думав про те ж саме, бо тихо відповів.
Тобто Шідо знав, що використання <Міхаеля> створило псевдозв'язок між ними двома, дозволивши їхнім спогадам об'єднатися, що він і бачив уві сні.
У цьому сні Шідо відчув почуття полегшення, поєднане з радістю, що йшла з глибини його серця. Безумовно, це були емоції, які запам'ятала Мукуро в той час.
"Чому ж тоді Муку не відчула цього? Сестра, батько й мати любили Муку."
«...Мукуро.»
Шідо похитав шиєю вперед-назад, перш ніж продовжити.
"Ти нічого не могла з цим вдіяти. Ніхто не хоче бути самотнім. Це природно, що ми намагаємося якось зберегти своє власне місце ...... Ти просто зробила маленьку помилку."
«Нуші-сама...»
Мукуро подивилася на Шідо, а потім повільно опустила очі.
"Так, я вірю, що Нуші-сама схожий на Муку. Можливо, це пояснює, чому ...... Муку відчуває полегшення, перебуваючи поруч з Нуші-сама".
Вираз обличчя Мукуро пом'якшав, коли він закінчив це речення.
Сказавши це, він зрозумів, що так само, як він побачив минуле Мукуро, розділивши з нею той самий сон, це природно означало, що вона також побачила і його спогади. Саме тоді Шідо відчув деяку сором'язливість, його щоки стали червоними як буряк.
«Гм, скажімо, серед цих видінь Муку знаходить одне незбагненне».
«Яке?»
«Чому ти, перебуваючи на самоті у своїй оселі, притулив руки до пояса і вигукнув: "Миттєва флеш-бомба!"...»
"А, це не має до мене жодного відношення. Б'юся об заклад, тобі це просто приснилося."
Шідо незворушно відповів, ніби відгороджуючись від слів Мукуро.
Мукуро, відчуваючи себе дивно, замислено поворушила шиєю.
"Хм... це справді так? ...... Гаразд."
Здавалося, що вона не була повністю переконана, але Мукуро знову повернулася обличчям до неба.
Через деякий час вони обоє мовчки повернулися до спостереження за зірками.
Не усвідомлюючи, скільки часу минуло, Мукуро промовила майже пошепки.
«Нуші-сама.»
«Гм, що сталося?»
«Волосся Муку ...... Допоможеш підстригти?»
«Га?»
У відповідь на слова Мукуро Шідо розширив очі.
Коли раніше Шідо пропонував підстригти його ......, Мукуро продемонструвала сильну злість. До того ж, боротьба з Інверсійною Токою почалася саме після того, як вона випадково обрізала кілька пасом волосся Муку.
«Ти впевнена, Мукуро?»
«Гм...... Муку бажає мати новий вигляд».
Мукуро, здавалося, сумно посміхнулася, коли її пальці закручували її довге волосся вперед.
"Нуші-сама підстриже їх для Муку, так? За винятком сім'ї, ніхто не має права торкатися волосся Муку".
Вона сказала це жартівливим тоном.
Шідо був на мить приголомшений, але потім відповів.
«- А, залиш це мені!»
Кивнувши, Шідо ніжно торкнувся голови Мукуро.