Міріади таємниць все ще залишаються в тіні явища, відомого як інверсія.
Которі зауважила це Шідо, коли він вперше зіткнувся з інверсійною формою в минулому.
Це була метаморфоза, яку приписують, явищу коли кристал Сефіру Духа падає за межу відчаю; безпрецедентна подія, коли сукупна сила Духа падає до від'ємного числа і трансформується в енергію іншої природи.
Шідо знав лише трьох Духів, з якими таке коли-небудь траплялося.
Однією з них була Оріґамі. Колись у дитинстві дівчинка пообіцяла помститися ворогу своїх батьків. Після усвідомлення того факту, що насправді це була майбутня версія її самої, яка подорожувала в минуле, вона інвертувалася через сильну травму.
Іншою була Нія. Тривалий час перебуваючи в полоні ДІЕМ, витримавши неймовірно жорстокі тортури та допити, вона інвертувалася після того, як ці спогади були насильно розбуджені.
Потім була ще одна людина.
Це була не хто інша, як людина, що стояла перед Шідо.
«То... ...ка»
Він вигукнув ім'я тієї дівчини, яка так і не зрозуміла серйозності його жесту.
Вона не подала жодних ознак того, що впізнала це ім'я як своє власне.
У серпні минулого року, під час битви в японській філії ДІЕМ Індастріз, Шідо отримав небезпечну для життя травму від Еллен Мейзерс.
І хоча його життя було врятоване цілющим полум'ям Которі, Тока, побачивши цю жахливу сцену на своїх очах, впала в настільки глибокий біль, що її кристал Сефіру інвертував.
Та, хто з'явилася тоді, був тією самою людиною, яка зараз дивиться на них з верхівки вуличного ліхтаря - «Темна Тока».
Незважаючи на те, що вона мала таку ж зовнішність і голос, як у Токи, вона не була Токою.
Інверсійний Дух, що хизувався велетенською силою Короля Демонів, зараз стояв там.
«Ч-чому Тока інвертувала ......?»
Незважаючи на те, що хід його думок збився в нестабільний і хаотичний вир, Шідо все ж таки зміг знехотя вичавити з себе це речення.
Перебування в інвертованій формі вказувало на те, що вона пережила гнітючий досвід, подібний до того, коли вона стала свідком вбивства Шідо. Саме те, що сталося з нею за час відсутності Шідо...
Однак, його роздуми тут же обірвалися.
Причина була дуже проста. Поки Тока сиділа на верхівці ліхтаря, її ліва рука, здавалося, щось підняла - вугільно-чорні частинки світла злилися воєдино і перетворилися на меч.
«<Нахеман>......!?»
Шідо затамував подих. Король Демонів <Нахеман>. Як і <Сандальфон>, це був широкий меч, наділений безпрецедентною руйнівною силою.
Якби хтось розмахував такою річчю в цьому крихітному містечку, хто знає, наскільки великими були б побічні збитки. Шідо видав крик страждання.
"Припини, Токо! Якщо ти зробиш це тут..."
"Замовкни. Іди геть."
Тока затулила вуха від сторонніх слів, бездушно звузивши очі і махаючи «Нахемоном» в їхній бік.
Коса риска, яку можна було описати лише як чорне світло, набула форми півмісяця, швидко наближаючись до Шідо.
«У-уха!?»
Раптовий напад викликав дрижаки по всьому тілу Шідо.
Проте в той момент.
«--<Лаатайб, розблокувати!»
Мукуро, яка стояла поруч з Шідо, підняла <Міхаеля>, щоб розблокувати величезні ворота в повітрі, які поглинули удар, що наближався до неї і Шідо. Від удару меча, який не потрапив у зону досяжності воріт, земля розкололася і залишила величезний шрам на асфальті тротуару.
«Вах!?»
«Що це щойно було!?»
Звук раптового виверження викликав здивований галас серед перехожих, що проходили неподалік.
Але теперішня Тока, здавалося, не звертала уваги на цих людей, просто стріляючи проникливим поглядом у Мукуро, яка звела нанівець її попередню атаку.
"Ти сука. Тобі краще молитися після того, як заблокувала мою атаку".
"Муку питає. Яка мета твого приходу? Всі твої спогади були запечатані [Міхаелем], тому, якщо ти і надалі будеш докучати Муку і Нуші-сама, Муку не пошкодує тебе".
Мукуро мала не надто щасливий вираз обличчя. Брови Токи злегка сіпнулися.
«Як я і планувала, я змушу тебе пошкодувати, що ти не загинула під час останньої атаки».
Промовивши це, Тока ногою збила ліхтар і приземлилася на землю, обережно тягнучи в руці <Нахеман>, рухаючись до Шідо.
«Муу......»
Мукуро також відчула загрозу наближення Інверсійного Духа. Одночасно кинувши на нього погляд, вона знизила свій центр ваги і матеріалізувала <Міхаеля> у формі посоха.
Це була так звана вибухонебезпечна ситуація. Між ними просочилася настирлива аура терміновості, що змусила Шідо підсвідомо відступити на крок назад.
«Ух......»
Проте він не міг просто залишити їх наодинці і без нагляду. Якби між Токою і Мукуро спалахнула повномасштабна дуель, то вся вулиця була б перетворена на випалену землю.
Проте вороже напруження, що виникло між двома духами на межі війни, відкидало будь-який сторонній вплив, як цегляна стіна. Хоча це був принципово інший вимір, ніж Територія магів, але, опинившись між ними, нікчемні істоти, такі як люди, були б без зусиль знищені. Цей інстинктивний страх змусив Шідо зупинитися на місці.
Звичайна людина була б абсолютно неспроможна покласти край запеклому зіткненню між ними, не кажучи вже про те, щоб втрутитися.
Але й просто стояти осторонь їхнього конфлікту теж було б небезпечно.
Shido settled to make the first move.
Але в цю мить йому на плече поклали руку, немовби заважаючи рухатися далі. --Це була Оріґамі.
"Іцуко, залиш це мені. У мене є план."
"А? А-але ......"
Навіть якщо Шідо хотів сказати більше, сила волі Оріґамі здавалася абсолютно непохитною.
«- Будь ласка, зачекайте!»
"У чому справа?
«Ти збираєшся стояти у мене на шляху?»
«Е-е-е......!»
Очі Оріґамі сльозилися, а плечі тремтіли, наче вся її попередня хоробрість була лише удаваною.
Тим не менш, здавалося, що вона нарешті повернула собі самоконтроль, Оріґамі заговорила слабким тоном, майже плаксиво.
"Що до цього; будь ласка, заспокойся і вислухай мене. --Мукуро."
«...... Га?»
Голос Оріґамі змусив Мукуро здивовано звести брови. Зміцнивши свою рішучість, Оріґамі подивився їй в очі і продовжила.
"Мукуро, ти ж любиш Іцуку, так? Ось чому ти не можеш пробачити Току за те, що вона хоче забрати Шідо."
"Муу. Вірно, але і ти теж хочеш забрати його. Тому, на жаль, така доля твоя. Прощавай."
Закінчивши, Мукуро з дзенькотом схопила <Міхаеля>, але Оріґамі відрадила її від цього.
"Так не піде! Іцука ненавидить такі речі, як бійки! Я гадаю, що є інші способи завоювати його серце ......!"
«...... Га?»
Мукуро злегка нахилила голову, і на її обличчі з'явився ошелешений вираз.
Тепер настала черга вже нетерплячої Токи відновити свої раніше призупинені кроки.
Оріґамі, затамувавши подих, кинулася до Токи.
"Тока, будь ласка, заспокойся! Який мотив у тебе ......?"
"Тока - це ти про мене? ......Забудь. Я нічого не знаю про мотиви. Той чоловік, той виродок змусив мене пережити безцеремонне приниження. І будь я проклята, якщо не помщуся за цю ганьбу. Мені начхати на тебе і на того Духа-ключа, але якщо ти ще раз потурбуєш мене, я не пощаджу тебе".
Ці слова виходили з її інтенсивного вбивчого наміру, що випромінювався з її вуст, викликаючи краплі поту на чолі Оріґамі.
Однак серед цих тверджень був один особливо тривожний момент, який змусив її висловити свою думку вголос.
«Через те, що Іцука завдав тобі страждань......, ти з'явилася в штаб-квартирі ДІЕМ......?»
"Я не знаю, де саме. Але моя пам'ять про те приниження залишається ясною, як ніколи".
"......Хоча я тільки чула про це, я знаю, що таке було. Дійсно, ти тоді зазнала поразки від Іцуки..."
На півдорозі промови Оріґамі, Тока підняла <Нахему>. Чорне лезо меча пройшло повз щоку Оріґамі, залишивши на поверхні легку ранку.
«Хіі~!»
"Слідкуй за своїм ротом. Хто і ким, був переможений?"
"Вибач, я помилилася! Коли Тока та Іцука зіткнулися одне з одним раніше, навіть якщо це було суто випадково і не залежало від тебе, можливо, залишилися досить неприємні спогади......"
«......Хм.»
Тока зробила дещо незадоволений вираз обличчя і пирхнула. Як би там не було, цього разу її поведінку можна було вважати більш безпечною.
Тому Оріґамі заспокоїла її і продовжила розмову.
"Якщо ти будеш така ласкава і пригадаєш ту подію, то хіба Іцука тоді замахнувся на тебе мечем? Чи міг він перемогти тебе силою?"
"Годі вже цих люб'язностей. Такого не могло бути".
Раптом поведінка Токи стала напруженою. Оріґамі розвела руками, наче хотіла втішити Току, і промовила.
"Т-так! Саме так!"
«...... Що ти сказала?»
"Якби ми порівняли справжню силу Іцуки, вона б ніколи не зрівнялася з силою Токи! Але результат був не таким ......! Тоді, якщо ти переможеш Іцуку тут і зараз, використовуючи всю свою силу, чи будеш ти дійсно відчувати себе переможцем? Більше того, якщо ти не розберешся з цим тут, у тебе може не бути іншого шансу знищити свою ганьбу!"
«............»
Красномовна промова Оріґамі змусила Току примружити очі й зануритися в глибокі роздуми.
«Як же мені очиститися від приниження, яке приніс мені цей чоловік?»
"Тільки через почуття! Не застосовуючи грубої сили, а лише змусивши його віддати своє серце тобі, можна вважати це справжньою перемогою!"
«...... А-агов, Оріґамі...»
Оріґамі виглядала так, ніби намагалася придумати спосіб переконати їх обох, хоча здавалося, що хід її думок поступово схиляється до незручного маршруту для Шідо. І Шідо видав кілька звуків занепокоєння через це.
Однак Оріґамі, затиснута між двома Духами на межі битви, здавалося, ніяк не відреагувала на сумніви Шідо. З обличчям, спітнілим від поту, вона з тривогою спостерігала за реакцією пари.
Мукуро і Тока майже одночасно нахилили голови, допитуючи Оріґамі.
«Отже, якими способами можна знищити цю зарозумілу змію і завоювати любов Нуші-сама?»
"Відповідай мені. Як мені змусити його серце підкоритися?"
«Так. Є один спосіб досягти своєї мети і вирішити результат.»
«Га?»
«О?»
Обоє відповіли, зацікавлено переглянувшись.
Оріґамі перебільшено підняла руку і вказала в бік Шідо.
«Той, хто поцілує в губи Іцуку, переможе......, як вам таке?»
Зайшовши в глухий кут, Оріґамі вигукнула це.
«...Ааа!?»
Минуло кілька секунд, і Шідо несподівано закричав гучним голосом.
Звісно, його крик не був кінцем. Тока знову кинула на Оріґамі шокований погляд.
"Що це означає? Ти що, знущаєшся?"
«Звісно, ні!» "Чи ти боїшся? Як Дух, х-ха-ха!?"
На півдорозі висловлювання Оріґамі неконтрольовано спотворювалися.
Причина була проста. Тока замахнулася «Нахемою», пронісши її на волосину повз кінчик носа Оріґамі.
«Подумай дуже добре, чи варто говорити деякі слова».
«Г-гаразд...»
Оріґамі відповіла, хоча її ноги тремтіли і підкошувалися.
Проте після того, як вона відкинула <Нахема>, Тока чомусь взяла підборіддя в долоні, ніби роздумуючи в тиші.
"Гм. --Однак, коли я вперше прибула сюди, цей чоловік зробив зі мною те саме. --Дійсно, мене тоді принизили ...... Шанс на відплату також може бути приємним."
«...... Ее?»
Мукуро не могла втриматись, щоб не звузити зіниці до двох крихітних крапок від слів Токи, а потім ображено надулася.
"Звідки у тебе таке право вирішувати таке?"
"Нічого страшного. Саме це і є метою Токи - змусити серце Іцуки підкоритися. Враховуючи, що зв'язок між Мукуро та Іцукою дуже сильний, проблем не виникне...... Чи, можливо, у тебе не вистачає впевненості, щоб перемогти? Думаєш Іцука радше обере Току замість Мукуро?"
«......Хаа~?»
Мукуро направив передній кінчик <Міхаеля> в живіт Оріґамі ...... і встромила його, від чого Оріґамі закричала.
"Щ-що це!? Навіть якщо це не боляче, прибери це!!!"
«Закрий рота, або Муку поверне ключ ......Проте, заволодівши губами Нуші-сами, я покажу цій норовливій лисиці її місце, — пробурмотіла вона і витягла Янгола з Оріґамі..»
Мукуро витягнула ключ з живота Оріґамі, бурмочучи при цьому.
«Ха-ха!?»
Пара дійшла несподіваних висновків, від яких на обличчі Шідо з'явився відтінок відвертої недовіри. Він ніколи б не подумав, що вони обоє будуть повністю обмануті та переконані пишномовною, улесливою риторикою Оріґамі.
Шідо кинув на Оріґамі безпорадний погляд, ніби запитуючи: «Що ж мені робити?». Після цього вона підняла вгору великий палець і промовила: «Хіба це не чудово, Іцука?» Після цього вона намацувала губами свої губи, стукаючи себе в груди, як якийсь жест.
«Що...» «Угх, ах...»
Лише тоді Шідо зрозумів, на що натякала Оріґамі.
Саме так. Вона не натякала на хитрість і не сподівалася, що Шідо стане жертовним пішаком.
Поцілунок Шідо - іншими словами, запечатавши силу духу Мукуро або інвертованої Токи - міг порушити статус-кво.
Шідо був у захваті від раптово виниклої пропозиції, однак, цей метод, безумовно, був би...
Але.
«--!?»
За якусь долю секунди роздуми Шідо були різко обірвані.
Було вже трохи запізно, коли його мозок нарешті осмислив обставини. Сцена, свідком якої він був раніше, повторилася. Тока тупнула ногою по землі. Перед його очима з'явилася тінь, а потім - безкрає небо.
Саме так. Тока майже миттєво скоротила відстань між Шідо та нею, безцеремонно схопивши його і потягнувши вниз.
"А!? А!? Зачекай..."
"Замовкни. Зараз все закінчиться."
Після панічної істерики Шідо, Тока промовила надто спокійну фразу, намагаючись підняти його.
Потім вона подивилася на Шідо з похмурою міною, її губи все ближче і ближче наближалися до його губ. Після такого нападу Шідо міг лише дозволити їй робити те, що їй заманеться.
Проте - губи Шідо і Токи не змогли поцілуватися.
За секунду до того, як губи пари торкнулися б одне одного, в голову Токи встромили кінчик величезного ключа.
«Не дозволю!»
Мукуро витріщилася на Току з пронизливою підозрою.
«-- Хм.»
Тока випрямилася, ухилилася від загрози і кинула погляд в очі Мукуро. Потім вона вчепилася однією рукою в шию Шідо, а іншою рубанула <Нахему>.
Безсонячний морок вирвався з «Нахеми», глибоко врізавшись у землю. Проте Мукуро мінімальним зусиллям ухилилася від цієї атаки поворотом свого тіла, знову піднявши <Міхаеля> проти Токи.
<Нахема> був здатний розірвати астральну сукню навіть одним ударом, в той час як <Міхаель> міг запечатати силу свого супротивника найменшим дотиком. Король Демонів і Янгол, кожен з яких володів власною нищівною силою, зіткнулися зі швидкістю, невидимою для неозброєного ока.
Безсумнівно, все це відбувалося прямо на очах у Шідо, шию якого все ще тримала Тока.
«А-а-а-а!?»
За кілька міліметрів від кінчика носа Шідо меч і ключ, оповиті силою духу, послідовно пролетіли один над одним.
Оскільки ліва рука Токи міцно стискала його шию, Шідо не міг поворухнути жодним м'язом, навіть якби хотів. Скоріше - якщо він хоч трохи поворухнеться, на його голові з'явиться величезна діра.
«----!»
«Ха...»
Більше того, серед такої бурі мечів і посохів, Тока і Мукуро залишалися непохитними на шляху до мети, що була на вустах Шідо. Тіло і шия Шідо неминуче досягли критичної межі міцності, рухаючись вперед і назад, як нунчаки зірок бойовиків. Від потужної сили, яка перевантажувала простір навколо він втрачав свідомість.
"Зачекайте, зупиніться! Зупиніться, ви двоє!"
Перед тим, як Шідо знепритомнів, голос Оріґамі пролунав ще раз.
"Я ж казала, не це! Якщо ваша мета - поцілунок, то непотрібно застосовувати грубу силу!"
«......Мм?»
«......Гм?»
Заява Оріґамі змусила Току та Мукуро здивовано насупити брови. Таким чином, глухий кут нападу і захисту між ними припинився, коли тіло Шідо з глухим ударом впало на землю.
«Га!»
З його горла вирвався болісний стогін. Оріґамі виявила непідробну стурбованість за хлопця, в той час як двоє інших видавали цілеспрямовані, переривчасті голоси.
Однак, ніби не звертаючи уваги на те, що вона щойно стискала шию Шідо, Тока перевела погляд на Оріґамі.
«То що ж нам робити?»
запитала Тока, не зводячи з Оріґамі пильного погляду.
«......Хм.»
Мукуро, здавалося, теж була зацікавлена цим питанням. Вона подивилася на Оріґамі ще пильніше, ніж Тока, і втупилася в неї.
Під уважним поглядом двох духів, Оріґамі, здавалося, відвернула голову і почала сортувати свої речення, крапельки поту виступили на її обличчі.
«Е? Ну, наприклад....»