── Минула година після візиту Курумі до Шідо та інших.
У конференц-залі «Фраксінус», що завис на висоті 15 000 метрів над містом Тенґу, зібралися всі Духи з багатоквартирного будинку Духів або з їхніх домівок у місті.
Всі сиділи за круглим столом і були одягнені в піжами, накриті ковдрами. Ну, навіть якщо це можна було б назвати так, були великі варіації від піжами в стилі моко-моко Міку до чорнильних плям на манжетах пошарпаного піджака Нії.
Чесно кажучи, це не виглядало напруженою зустріччю, але тільки цього разу всі змогли зібратися разом. Хоча вони могли б почекати до наступного ранку, але не можна було гаяти жодної секунди. І найголовніше - не дати Тоці запідозрити щось недобре, тому вони повинні були зробити це, поки вона спала.
Крім того, Марії було доручено досліджувати цей світ і Току одночасно. Мана перебувала на бойовому кораблі в режимі очікування на випадок надзвичайної ситуації. Екіпаж «Фраксінуса» також зібрався на містку. Такого рівня напруги на «Фраксінусі» не було з часів битви проти Весткотта.
«Цей світ створила Тока?»
Після короткого пояснення ситуації.
Людиною, яка запитала Шідо, була Йошіно.
Її м'яке пухнасте волосся трохи погойдувалося, коли вона нахилила голову з розширеними очима. Згодом лялька Йошінон на її лівій руці також гнучко прийняла таку ж позу.
У виразі її обличчя не було ні страху, ні презирства. У кращому випадку, це було на рівні розгубленості та здивування.
Це не обмежувалося лише Йошіно. Каґуя, Юдзуру, Мукуро, Нія, Міку та Нацумі - всі духи, що зібралися тут, мали схожий вираз обличчя.
«Що ти, в біса, кажеш, Шідо?»
"Згода. Що це означає?" «Фууа ......хуму, вибачся… за те, що нас так раптово розбудив імотоґо[1]».
[1] -[「Імотоґо」 (妹子, яп. imoko) — старовинне японське слово.
У сучасній японській воно практично не використовується, але в класичній мові ним називали: дівчину, молоду жінку;]
"Світ був переписаний, і ось чому мій рукопис Манґи досі не завершений!? Прокляття, я впеанена, що в оригінальному світі, вона точно уже завершена! Нічого не поробиш, це точно не в мені проблема!"
"А, то це світ щастя? Тоді в цьому світі Нацумі мусила б мене обійняти!?"
"......Ні. Абсолютно ні, в ні за що!"
І так, всі були збентежені, позіхали або безперервно шуміли.
Але це не було безпідставно. Не те, щоб вони не вірили Шідо або не могли усвідомити цю історію, але, будучи занадто далекими від норми, вони могли лише залишатися приголомшеними. Насправді, коли Шідо вперше дізнався правду цього світу від Курумі, він також мав схожу реакцію.
Однак за таких обставин знайшлася людина, яка швидко збагнула ситуацію і загострила свій погляд - це була Оріґамі.
«Розкажи докладніше».
Говорячи, вона поклала лікті на круглий стіл, притиснувши пальці один до одного, і повернулася, щоб подивитися на Шідо.
Всі інші відчули цю незвичну атмосферу, коли перестали розмовляти і також звернули свою увагу на Шідо.
"......Ааа. Насправді..."
Шідо обережно кашлянув кілька разів, перш ніж почати говорити.
Він розповів їм, як Тока взяла кристал сефіри Міо, коли той вже майже зник. І що якщо так триватиме й далі, Тока загине разом з цим світом. «............» «...... Як?»
«Це ......» Розмова тривала, і вираз облич у всіх поступово бліднув.
Дивлячись на цей натовп, Которі, на плечах якої була її червона куртка, підвелася.
"Все так, як він каже. Я спочатку подумала, що це поганий жарт, але Шідо вже підтвердив це з <Зафкіелем>".
«Н-но навіщо Тоці таке ......?»
запитала Міку, піт стікав по її щоках. Однак Шідо у відповідь лише похитав головою.
«Я не знаю, але не думаю, що Тока зробив би це без причини».
«............» Слухаючи Шідо, всі принишкли. Така тиша свідчила про їхню мовчазну згоду.
Так і є. Тока не стала б переписувати світ заради задоволення власних бажань. Мабуть, на це була якась причина.
Однак Шідо не міг зрозуміти цієї причини. Якби так тривало й далі, Тока була б знищена разом із цим світом. Він не очікував, що раптом відкриє для себе таку серйозну річ. Має ж бути якась причина. Навіть якщо це означало небезпечний ризик, повинен бути мотив, чому вона викрала у Міо кристал Сефіри.
«Давайте впорядкуємо те, що було сказано».
Минула година після візиту Курумі до Шідо та інших.
У конференц-залі «Фраксінус», що завис на висоті 15 000 метрів над містом Тенґу, зібралися всі Духи з багатоквартирного будинку Духів або з їхніх домівок у місті.
Всі сиділи за круглим столом і були одягнені в піжами, накриті ковдрами. Ну, навіть якщо це можна було б назвати так, були великі варіації від піжами в стилі моко-моко Міку до чорнильних плям на манжетах пошарпаного піджака Нії.
Чесно кажучи, це не виглядало напруженою зустріччю, але тільки цього разу всі змогли зібратися разом. Хоча вони могли б почекати до наступного ранку, але не можна було гаяти жодної секунди. І найголовніше - не дати Тоці запідозрити щось недобре, тому вони повинні були зробити це, поки вона спала.
Крім того, Марії було доручено досліджувати цей світ і Току одночасно. Мана перебувала на бойовому кораблі в режимі очікування на випадок надзвичайної ситуації. Екіпаж «Фраксінуса» також зібрався на містку. Такого рівня напруги на «Фраксінусі» не було з часів битви проти Весткотта.
«Цей світ створила Тока?»
Після короткого пояснення ситуації.
Людиною, яка запитала Шідо, була Йошіно.
Її м'яке пухнасте волосся трохи погойдувалося, коли вона нахилила голову з розширеними очима. Згодом лялька Йошінон на її лівій руці також гнучко прийняла таку ж позу.
У виразі її обличчя не було ні страху, ні презирства. У кращому випадку, це було на рівні розгубленості та здивування.
Це не обмежувалося лише Йошіно. Каґуя, Юдзуру, Мукуро, Нія, Міку та Нацумі - всі духи, що зібралися тут, мали схожий вираз обличчя.
«Що ти, в біса, кажеш, Шідо?»
"Згода. Що це означає?" «Фууа ......хуму, вибачся… за те, що нас так раптово розбудив імотоґо[1]».
[1] -[「Імотоґо」 (妹子, яп. imoko) — старовинне японське слово.
У сучасній японській воно практично не використовується, але в класичній мові ним називали: дівчину, молоду жінку;]
"Світ був переписаний, і ось чому мій рукопис Манґи досі не завершений!? Прокляття, я впеанена, що в оригінальному світі, вона точно уже завершена! Нічого не поробиш, це точно не в мені проблема!"
"А, то це світ щастя? Тоді в цьому світі Нацумі мусила б мене обійняти!?"
"......Ні. Абсолютно ні, в ні за що!"
І так, всі були збентежені, позіхали або безперервно шуміли.
Але це не було безпідставно. Не те, щоб вони не вірили Шідо або не могли усвідомити цю історію, але, будучи занадто далекими від норми, вони могли лише залишатися приголомшеними. Насправді, коли Шідо вперше дізнався правду цього світу від Курумі, він також мав схожу реакцію.
Однак за таких обставин знайшлася людина, яка швидко збагнула ситуацію і загострила свій погляд - це була Оріґамі.
«Розкажи докладніше».
Говорячи, вона поклала лікті на круглий стіл, притиснувши пальці один до одного, і повернулася, щоб подивитися на Шідо.
Всі інші відчули цю незвичну атмосферу, коли перестали розмовляти і також звернули свою увагу на Шідо.
"......Ааа. Насправді..."
Шідо обережно кашлянув кілька разів, перш ніж почати говорити.
Він розповів їм, як Тока взяла кристал сефіри Міо, коли той вже майже зник. І що якщо так триватиме й далі, Тока загине разом з цим світом. «............» «...... Як?»
«Це ......» Розмова тривала, і вираз облич у всіх поступово бліднув.
Дивлячись на цей натовп, Которі, на плечах якої була її червона куртка, підвелася.
"Все так, як він каже. Я спочатку подумала, що це поганий жарт, але Шідо вже підтвердив це з <Зафкіелем>".
«Н-но навіщо Тоці таке ......?»
запитала Міку, піт стікав по її щоках. Однак Шідо у відповідь лише похитав головою.
«Я не знаю, але не думаю, що Тока зробив би це без причини».
«............» Слухаючи Шідо, всі принишкли. Така тиша свідчила про їхню мовчазну згоду.
Так і є. Тока не стала б переписувати світ заради задоволення власних бажань. Мабуть, на це була якась причина.
Однак Шідо не міг зрозуміти цієї причини. Якби так тривало й далі, Тока була б знищена разом із цим світом. Він не очікував, що раптом відкриє для себе таку серйозну річ. Має ж бути якась причина. Навіть якщо це означало небезпечний ризик, повинен бути мотив, чому вона викрала у Міо кристал Сефіри.
«Давайте впорядкуємо те, що було сказано».
"Здогадка. Щось на кшталт бажання їсти, поки шлунок не лопне?"
Каґуя і Юдзуру говорили з важким виглядом, приклавши руки до підборіддя. Хоча сама репліка була дуже безглуздою, вираз їхніх облич все одно був дуже серйозним.
"...... Здається, це дуже схоже на Току, але неможливо переписати світ з цієї причини. До того ж, це вже можна було зробити в оригінальному світі".
Нацумі примружилася, почухавши щоки, але в її словах не було нічого поганого. «Хуму......, чи не краще було б запитати Току безпосередньо?» Заговорила Мукуро,потираючи очі.
«Як би це в неї спитати?»
Шідо відповів з кривою посмішкою, але потім раптово замовк, бо випустив стогін. Звичайно, занадто простий метод не міг бути використаний для цього. Але оскільки супротивником була Тока, він не міг заперечувати, що цей метод може бути ефективним.
Можливо, Которі теж думала так само, коли бурчала, роблячи складний вираз обличчя.
"......Звісно, якщо вже нічого не вдієш, то, можливо, доведеться вдатися до цього як до останнього засобу. Зрештою, ми навіть не знаємо, чи дізналася Тока, що ми дізналися правду про цей світ. У нинішній ситуації, коли Тока контролює цей світ, існує ймовірність того, що пам'ять кожного з нас буде скинута до того, як ми дізналися правду.
«............»
Почувши слова Которі, інші Духи злякано зітхнули.
Хоча це було важко уявити, як і те, що він не хотів вірити, що Тока може зробити це, але це також було правдою, що Тока переписала світ. За умови, що інша сторона має величезну перевагу, їм завжди доводилося передбачати найгірший сценарій розвитку подій.
"......Це правда, але ми не можемо просто сидіти склавши руки. Спробуймо спершу таємно протестувати Тока.
Якраз тоді, коли Шідо говорив.
"Що? Я думав, що мої сестри роблять в такий час, а ви, виявляється, радитеся, як знищити мій світ?"
«......!?»
Раптом почувши цей голос, що долинав звідкись, тіло Шідо швидко закам'яніло. «Ц-цей голос - ......» «Токо......!?»
Коли Шідо вигукнув це ім'я, простір в центрі круглого столу почав спотворюватися. Звідти з'явилася дівчина з довгим волоссям кольору ночі.
Вона була одягнена в піжаму, як і всі інші. Але в її очах не було звичної невинності, вони горіли крижаним блиском. Здавалося, що вона ширяє в повітрі на невидимому кріслі, дивлячись на Шідо відстороненим поглядом.
«Не думайте про те, як ви тут опинилися, продовжуйте занурюватися у свої мрії».
«Т-ти ......» Помітивши, що її манера говорити і атмосфера зовсім не схожі на Току, Шідо не знайшов слів, але потім помітив.
Так, безперечно, нинішня Тока має те саме обличчя, але її особистість не була такою ж, як у звичайної Токи.
На той час Шідо вже мав певні знання про те, чому Тока може бути в такому дивному стані.
«Неможливо ...... інверсія?»
«Що?» Вислухавши слова Шідо, очі Которі розширилися.
Так, інверсія Кристала Сефіри, це було явище, яке відбувалося, коли серце Духа захоплював відчай. Атрибути Сили Духа, яку випромінює Дух, змінюються, і його стає жорстокішою - або, у випадку з Тока, проявляється інша її особистість.
Більше того, в минулому з Токою вже кілька разів відбувалася така інверсія. У ті моменти інша жорстока і насильницька особистість брала контроль над тілом Токи. «Інверсія - іншими словами, та, хто переписала світ - це ти, а не звичайна Тока?» Коли Оріґамі насторожилася, інверсійна Токи ледь помітно примружила очі, ніби на знак підтвердження.
«......»
Одночасно з напруженням і страхом від несподіваної ситуації, Шідо також відчув дивне почуття полегшення. Зрештою, Тока, яку знав Шідо, була не з тих дівчат, які крадуть кристал Сефіри Міо, щоб переписати світ...
Але те, що він це зрозумів, не означає, що справу було вирішено.
Хоча Тока не хотіла переписувати світ, він все ще не розумів мети інвертованої Токи.
"......Тепер, коли вона сама з'явилася так рано в історії, я перейду одразу до теми. Яка твоя мета? Чому ти хочеш цим добитися?"
Которі, ймовірно, думала про те саме, що й Шідо. Навіть незважаючи на кілька крапель поту, що стікали під лобом, вона не змінила свого нахабного тону, коли поставила це питання.
Дійсно, це був останній засіб, але ситуація була іншою, якщо їхні плани вже були викриті. Тепер вже не було сенсу бути обережним. Можливо, вона подумала, що не було іншого вибору, окрім як поставити запитання прямо.
Потім інвертована Тока деякий час дивилася на Которі, перш ніж випустила з носа звук «хм».
«А що, не так вже й погано тримати весь світ у своїх руках».
«Що ти сказала?»
«Я бачила смерть жінки, яка була моєю матір'ю, очима Токи. Хоча я ненавиджу цю жінку, але її сила - це інша справа. Оскільки вона все одно мала зникнути, я без проблем могла нею скористатися.»
«............»
Вислухавши її слова, Шідо зосередився на спостереженні за інвертованою Токою, щоб здогадатися про її справжні наміри.
Чи справді це було причиною, чи це була спроба обдурити всіх присутніх, щоб приховати іншу мету? Якщо останнє, то якою ж була справжня мета, про яку вона не хотіла, щоб хтось знав?
Під час роздумів про це виникло таке питання: так. Тока, яку Шідо зустрів сьогодні вранці, безсумнівно, була звичайною Токою. Якщо метою інвертованої Токи дійсно було контролювати світ, то чи не може бути причиною захоплення тіла справжньої Токи......?
«Хм.»
Поки Шідо розмірковував над цим, інвериована Тока сердито зітхнула.
"Що ж. Без плювати, цей світ уже став моїм. А ви всі лише мурахи в ньому, які нічого не можуть зробити, щоб змінити цей статус-кво".
Вона сказала це, швидко піднявши праву руку.
«......!»
Через її рухи всі Духи раптом відчули напругу. Навіть Шідо не міг не затамувати подих.
(─ Поки вона знає, спогади кожного будуть повертатися назад, перш ніж відкриється істина......).
Такі слова, вимовлені Которі раніше, промайнули в його думках. Тепер цей світ був у руках інвертованої Токи. Для неї зробити таке зовсім не важко.
Немов відчувши напругу в цьому натовпі, інвертована Тока ще раз пирхнула і клацнула пальцями. В ту ж мить фігура інвертованої Токи, що ширяла в повітрі, спотворилася і розчинилася в повітрі. Через кілька хвилин кімната для брифінгів повернулася до того, як вона з'явилася.
«Увага!»
Серед приголомшеної групи саме Которі першою подала голос.
"Ваші спогади не помиляються!? Чи немає з вашими тілами якихось відхилень? Якщо у вас є щось, що вас турбує, скажіть про це, навіть якщо це щось незначне!"
Похапцем оглядаючи зовнішність кожного, вона швидко говорила далі.
Але її нервозність не була безпідставною. Перед усіма щойно з'явилася дівчина, яка, без перебільшення, правила цим світом. З її точки зору, Шідо та інші повинні були бути перешкодами, які намагалися порушити її світ. Важко було уявити, що вона просто пішла, нічого не зробивши.
Однак Духи похитали головами, подивившись одне на одного.
«Н-ні, думаю, зі мною все гаразд».
«Хуму, Муку не постраждала.»
«......Тут немає ніяких відхилень.» Проте в цей момент Нія розширила очі, ніби щось помітивши. "А~! Н-недобре, молодшо сестричко!"
"! Що сталося? Щось не так?
"Мої груди стали пласкими! Ще нещодавно вони були розміром в F-чашку!"
«............» Которі мовчки напівзаплющила очі, коли нанесла удар карате по голові Нії.
"Боляче! За що, молодшо сестричко, це був просто маленький стильний жарт Ніа-чян, щоб розрядити атмосферу."
«Подумай про час і місце для таких жартиків ......!»
Которі роздратовано знизала плечима, ще раз озирнувшись навколо, перш ніж зітхнути.
«Схоже, що з усіма все гаразд......»
«Ааа, схоже на те.» "......Що вона збирається робити? Ми їй заважатимемо, а якщо залишимо її у спокої, то ......"
«Можливості, які можна придумати, можна умовно розділити на три.» Коли Которі застогнала, підперши підборіддя рукою, Оріґамі підвищила голос, щоб відповісти їй.
"По-перше, ми для неї абсолютно нічого не значимо. Це може бути принизливо, але для нас це найкращий результат".
"...... Що ж, це правда. Що далі?"
«По-друге, вона вже стерла конкретні спогади з нашої пам'яті, але її сила дозволяє нам думати, що нічого не сталося».
«Що?»
"Лячно. Але це не є неможливим".
З усіх Духів почав капати піт. Але це, безумовно, було здійсненно, якщо брати до уваги силу Інвертованої Токи.
Але повинна бути можливість негайно перевірити <Разіель>, щоб побачити, чи відбулися якісь зміни. Не думаю, що вона це упустила б. Якщо вона дійсно змінила нашу пам'ять, то це вже мало б стерти підозри, які ми маємо зараз. Тому, якщо ми ведемо цю розмову, ймовірність такого не нульова, але принаймні дуже низька".
«Зрозуміло».
"І третя можливість - це те, що вона нас відпустила. Іншими словами, дії, яких від нас очікують, відповідають її меті".
«────»
Шідо відчув, як прискорилося його серцебиття, коли він почув слова Оріґамі.
Івертована Тока намагалася змусити їх щось зробити, якщо це було правдою. Це б пояснило раптову появу Інверсійної Токи і навіть те, що вона залишила їх, які мали б слугувати перешкодою, нічого їм не зробивши.
Духи, мабуть, думали про одне й те саме, бо мовчали з важким виразом на обличчях.
Незважаючи на це, вони так і не придумали жодного конкретного контрзаходу. Їхнім супротивником була володарка цього світу. Здатна виконати будь-яке бажання одним клацанням пальців, вона була найсильнішим духом, який отримав силу <Деуса>. Якщо є щось бажане, йому потрібно було б покладатися лише на власні сили. Заради аргументу, навіть якщо б довелося використовувати силу Духів, працювати з грубою силою було б нелегко.
«...... У будь-якому випадку.»
Це Которі підняла голос, щоб повести за собою всіх, хто загубився у вирі плутанини.
«Її мета досі невідома, але є одна річ, яка є безсумнівною тепер, коли ідентичність іншої сторони була розкрита. Якщо це так, то нам залишається тільки одне. Так, Шідо?» Которі глянула на Шідо.
Слухаючи її слова і дивлячись в її очі, Шідо швидко все зрозумів. Саме так. Адже Шідо повторював це вже кілька разів.
«Яким би могутнім не був супротивник, якщо це Дух, ти повинен бути здатний запечатати його силу».
Так. Це була сила Шідо. Сила запечатувати Сили Духа, яку дала йому Міо, щоб вона могла досконало відтворити Шінджі.
«Отже, ти просто маєш запечатати силу Міо, яка була насильно забрана в тіло Токи...»
«І світ повернеться до свого первісного стану, і самознищення Тока можна буде запобігти...... Це правда?»
«Так. Хоча, можливо, варто додати “можливо”, враховуючи, наскільки ненадійним є це припущення».
Которі тихо зітхнула, розслабивши плечі. Що ж, Которі, мабуть, теж не уявляла, що ситуація обернеться саме так. Це було надто довільне твердження, щоб стверджувати, не маючи на те вагомих доказів. Але іншого виходу не було. Шідо відчув, як у горлі зволожило, коли він стиснув кулак.
«Щоб запечатати силу Токи, треба запросити її на побачення і закохати в себе»
"Правильно. Коли Которі кивнула, вона дістала з кишені Чупа-Чупс і кинула його до рота.
«А тепер почнемо ж нашу війну (побачення)».
◇◇◇
Наступного ранку Шідо стояв перед кімнатою 410 багатоквартирного будинку духів, перед кімнатою Токи.
На його шиї висів новітній пристрій зв'язку, а на іншому кінці - еліта <Рататоска> в стані бойової готовності.
Так. Після цього Шідо продовжив стратегічну нараду і вирішив негайно розпочати захоплення інверсійної Токи.
Чи варто говорити, що противником був Дух з невідомими здібностями. Потрібно було більше часу, щоб підготуватися і обміркувати контрзаходи для спроби прийняти цей виклик.
Але оскільки вони не знали, скільки часу залишилося до того, як Сефір Токи і Міо досягне своєї межі, часу на такі повільні роздуми не було ─ так чи інакше, найважливішим елементом у цих справах був імпульс. Такої думки дотримувалися і Которі, і Шідо.
"Тоді поквапся, Шідо. Суперник - це всього лише суперник, тому не нервуй. Вона і справді дуже сильна, але хіба історія не тільки починається? Якщо ти проведеш побачення, як завжди, проблем не повинно виникнути".
«......Ааа, я зрозумів».
Шідо кивнув, почувши голос Которі з комунікатора, швидко зробив глибокий вдих і подзвонив у двері кімнати Токи.
Але відповіді не було. Шідо почекав десять секунд, перш ніж знову натиснути на дзвінок.
Але навіть після цього вхідні двері не зробили ані найменшого руху. Навпаки, не було чутно навіть слабких кроків, що наближалися.
"Хмм......? Не може бути, невже нікого немає вдома?"
"Це неможливо. Сигнал Токи, безумовно, все ще знаходиться в будинку. Якщо подумати, то, можливо, вона ще спить або просто ігнорує".
«Можливо також, що хтось використовує метод, якого ми не очікували, щоб фальсифікувати відповідь».
Голос Марії відлунням доповнив слова Которі. Звичайно, щось такого рівня було б тривіальним для нинішньої Токи.
Але ж ні, саме через це питання ставало дедалі гострішим. Навіщо Тока, яка вже отримала стільки сили, намагалася ввести в оману Шідо щодо свого місцезнаходження?
Принаймні, Шідо не міг придумати причину. Знову подзвонивши у двері, Шідо підсвідомо потягнувся до дверної ручки.
«Хмм......?»
«Що сталося, Шідо?»
«Двері відчинені...» прошепотів Шідо, відчиняючи товсті вхідні двері, характерні для будинку духів.
"Що?! Тоді, як я і думала, вона все ще спить? Але ми ж не говоримо про звичайну Току, можливо, інверсійна Тока не має звички замикати двері......"
"У будь-якому випадку, я піду перевірю. Якщо вона все ще спить, я почекаю, поки вона прокинеться. Може бути, що вона взагалі не чула дзвінка в двері".
«Вірно, піди перевір».
Погодившись з Которі, Шідо повністю відчинив двері і зайшов до кімнати Токи.
Хоча в цій кімнаті він бував уже кілька разів, атмосфера сьогодні була зовсім іншою. Чи було це тому, що змінився господар, чи причиною було власне враження Шідо?
У будь-якому випадку, як і казала Которі, він не міг надто хвилюватися. Шідо ковтнув, коли підвищив голос.
"Агов? Токо? Ти вдома? Можна мені зайти?"
І так, він намагався зберегти свій тон якомога більш звичайним.
Але відповіді знову не було. Шідо обережно постукав по комунікатору, щоб послати сигнал, перш ніж роззутися і увійти до кімнати.
Коли він був на півдорозі через коридор, у кімнаті вперше з'явилася раптова зміна.
З лівого боку почувся звук зіткнення, що доносився з боку ванної кімнати.
"! Токо, ти була тут? Вибач, я занепокоївся, бо двері були відчинені".
Шідо почав говорити заздалегідь заготовлену відмовку, але слова обірвалися на півслові. Але це була природна реакція. Зрештою, тут з'явилася Тока з мокрим довгим волоссям, на якій не було жодної нитки одягу, що прикривала б її.
«То…!? То~тототоко......!?»
"То це ти. Яка галаслива і груба людина".
Тока сказала з огидою - це був тон, що виходив від інверсійної Токи. Вона схрестила руки без жодного збентеження. Коли її волосся похитнулося на білих грудях, Шідо швидко відвів погляд.
«Маріє!»
"Будь ласка, не хвилюйся. Я вже застосувала екранний фільтр".
З комунікатора він почув голоси Марії та Которі, а також голоси злих членів екіпажу, в основному чоловіків. Однак зараз Шідо відчував себе заспокоєним. Його горло тремтіло, коли він намагався не дивитися прямо на оголену Току.
«Так, що ти робиш?»
«Що поганого в тому, що я приймаю ванну у власній кімнаті?»
«А, так, нічого поганого......» Цілком поважна причина. Очевидно, що це була провина Шідо, який увійшов до кімнати без дозволу господаря. Оскільки все обличчя Шідо було яскраво-червоним, він опустив голову на знак вибачення.
Однак Тока не хотіла продовжувати цю розмову. Вона напівзаціпеніло примружила очі, нахиливши голову.
"То й що? З великими труднощами я вас усіх відпустила, ви все ще незадоволені? Але це вже не має значення. Життя, тіло, спогади, обирайте, від чого ви хочете відмовитися".
«Зачекай хвилинку!»
Побачивши, як інвертована Тока повільно підняла руку, Шідо в паніці затряс головою.
«Ні, це не так! Я прийшов запросити тебе на побачення сьогодні!»
"Що? Побачення?"
Інверсійна Тока з підозрою підняла брову, приклавши руку до підборіддя, ніби щось обмірковуючи.
Через кілька секунд вона схопила Шідо за комір, притягнувши його ближче до себе. «Що ти робиш?!» "Не кричи. Хочеш, щоб тебе стерли?"
«......!» Відблиски її очей були переповнені садистським світлом. Шідо затремтів, коли він знову похитав головою.
Побачивши це, інверсійна Тока обернулася, щоб витягнути з носа пилюку, перш ніж продовжити. "Побачення. Ти сказав, що хочеш піти на побачення. Гаразд. Я піду з тобою лише цього разу."
"......!? С-справді!?" Почувши несподівану відповідь Токи, Шідо не міг не розширити очі. Ні, звісно, отримати цю згоду було його метою з самого початку, але він не думав, що вона погодиться на це так легко.
Проте інверсійна Тока все ще тримала Шідо за комір, трохи опустивши погляд.
"Ааа."
«Але, це хамство не буде дозволено.»
«Що?» В той момент.
Побачивши, як Тока посилює свій погляд, Шідо почув дзижчання, що виходило з його шиї, коли він рефлекторно заплющив очі.
«Аус......»
Відчуття диму, що здіймався вгору, і запах чогось горілого потрапив йому в ніздрі. Шідо швидко зрозумів. Маленький комунікатор, прикріплений до його шиї, був знищений. «Щ-що?»
"Це моя репліка. Це ти запросив мене на побачення. Не покладайся на такі нерозумні трюки і використовуй свої власні сили, щоб розважити мене".
Говорячи це, вона кинула погляд на Шідо.
Її слова були бездоганною риторикою. Шідо втратив дар мови, бо міг лише мовчки кивнути, ніби здаючись.
Після цього інверсійна Тока задоволено зітхнула. Вона послабила хватку і нарешті відпустила Шідо.
«Кхе, кхе, кхе, кхе».
«Так по-людськи, скажи ще раз.»
«Га?»
"Слова, які ти сказав раніше.
Що уже не можеш їх сказати, невже у тебе така тупа пам’ять, що забув їх за мить".
Інверсійний Тока говорив, дивлячись на Шідо пронизливим поглядом. Шідо нервово відчув, що його дихання стає рідким.
«............»
На думку спав лише один рядок. Шідо поправив комір, регулюючи дихання, озирнувся на інвертовану Току і відкрив рот, щоб заговорити.
«Токо, ти підеш зі мною на побачення?»
«Що?! Справді?» Від голосу, що пролунав наступної миті, Шідо відчув легкий натяк на дискомфорт.
Хоча звучання голосу не змінилося, він звучав надто невинно і весело, як для інвертованої Токи.
Як би це описати, здавалося, що вся атмосфера розрядилася. Її брови, що мали гострий погляд, тепер розслабилися в м'якій дузі. Навіть на обличчі, яке він пам'ятав за його холодність, проступалася слабким слідам червоного відтінку, а куточки її рота окреслювала посмішка, ніби нездатна стримати радість і хвилювання.
Це було так, ніби
"То...... Токо?"
«Це Тока?»
голос Шідо був переповнений здивуванням .
Так. Тока, яка до цього часу була інвертована, в одну мить повернулася до свого звичного вигляду.
"Уму......? Що сталося, Шідо? Звичайно, це я."
Тока зробила розгублене обличчя, скручуючи шию. Шідо поспішно розсміявся, щоб ухилитися від запитання.
"Т-так. Хаха......"
"Так. То про що ти говорив?"
Ніби щось помітивши, Тока повільно опустила очі - лише волосся та краплі води вкривали її тіло.
"Що?!? Що це Шідо?! Чому я зараз така!?" закричала Тока з розчервонілим обличчям, поспішаючи прикрити своє тіло. "Ех, ех. Ні, Токо, ти сама це зробила!"
«Не кажи так, ідіоте! Якби я сама роздягалася, я б цього не забула! Ха, а може, ти використав на моєму одязі <Ханіель>?"
"Н-ні! Це неправдиве звинувачення!"
Хоча з <Ханіелем> це можна було зробити. Але він несамовито затряс головою, доводячи свою невинність.
Тоді, поки Тока дивилася на Шідо з яскраво-червоним обличчям, вона випустила з вуст звук «......Уму».
«Так. Я не зовсім розумію, що це означає, але якщо Шідо так каже, я повірю».
«То, Токо.....»
«Навіть якщо Шідо роздягне дівчину, він не збреше.»
«......Оу, гм. Дякую?» Шідо несамовито насупився, почухавши обличчя. ......Оскільки це не обов'язково було неправильно, заперечувати стало ще важче.
Так чи інакше, він не міг дозволити собі залишити Току в такому стані. Шідо пішов до ванної кімнати, щоб принести рушник для Токи.
«О, дякую, Шідо.»
"Нема за що. Швидше витирайся і переодягайся."
"Уму. У всякому разі, пройшло багато часу з тих пір, як ми востаннє ходили на побачення!"
Тока обгорнулася рушником і заговорила стоячи.
Шідо на мить замислився. Звісно, його метою було закохати Току в себе, а потім запечатати її Силу Духа. Але саме інша Тока викрала у Міо Кристал Сефіри. Він не знав, чи буде правильним рішенням піти на побачення з теперішньою Токою.
Проте вже за кілька миттєвостей ця думка зникла.
«Ох, я з нетерпінням чекаю на це.»
У відповідь на невинну посмішку Токи, альтернативи поверненню не було.
***
"Шідо! Шідо! Будь ласка, відгукнись!"
Сидячи на капітанському кріслі «Фраксінус», Которі кілька разів гукала в мікрофон.
Однак, окрім статичних шумів, що долинали з динаміків, встановлених на містку, не було жодної реакції. Крім того, автономна камера, що слідувала за Шідо, більше не передавала зображення. Коротше кажучи, зв'язатися з Шідо, який опинився в лоні інвертованої Токи, було неможливо.
«Що, в біса, сталося?»
У той момент, коли значення сили Духа Токи зросло, пристрій зв'язку та автономна камера вийшли з ладу. Майже напевно, це справа рук Токи.
Дівчина, що сиділа поруч з капітанським кріслом, Марія, сказала це з серйозним виглядом, ніжно погладжуючи підборіддя. Которі насупилася, кусаючи зубами «Чупа-чупс», що був у неї в роті.
«А як щодо нової автономної камери?»
«І ця теж».
"До цього моменту зображення надходило, але вона вийшла з ладу, щойно увійшла в зону спостереження. Вважаю, що відправка ще однієї призведе лише до того ж результату".
Заступник командира Канадзукі Кьохеї з іншого боку відповів, перекриваючи голос Марії. Він також зробив серйозний вигляд, повернувшись обличчям до головного монітора, на який виводився шум.
Однак, судячи з тону його голосу, він відчував суперництво з Марією. Насправді, перехопивши її репліку, він кинув погляд на Марію, посміхаючись.
Побачивши його таким, Марія повернулася до нього з роздратованим виразом обличчя.
"У будь-якому випадку, у нас немає іншого вибору, окрім як залишити це Шідо. Збережемо бойове розгортання лише на випадок крайньої необхідності".
"Що ти кажеш, Маріє? Першочерговим завданням має бути повернення Шідо. Його треба негайно доставити на «Фраксінус».
Каннадзукі швидко оспорив пропозицію Марії. Коли вони зустрілися поглядами навпроти капітанського крісла, іскри електрики перетнулися.
"Я розумію, що ти маєш на увазі. Але оскільки Тока вже почав пильнувати, втручання зараз призведе лише до протилежного ефекту. Я вважаю, що краще почекати і подивитися, що буде далі".
"Упс, подумати тільки, що ці слова прийшли від штучного інтелекту <Фраксінуса>. Втрата Шідо тут означає тактичну поразку. Ми повинні переглянути план."
"Якщо твій череп набитий чимось іншим, окрім пересмаженого удону, я б хотіла, щоб ти трохи більше подумав. Їй немає потреби робити щось подібне, якщо вона намагається зашкодити Шідо. Той факт, що вона знищила камеру і комунікатор, означає, що є речі, про які вона не хоче, щоб ми знали. Якщо ти цього ще не зрозумів, то, будь ласка, заткнися і проживи решту свого життя як килимок на підлозі в будинку Іцуки."
"Що...... хоч цього разу твоя пропозиція заманлива, Маріє, я не поступлюся місцем поруч з кріслом командира! Тільки тут вона може принижувати мене, тільки тут нога командира може наступити на мене!
Як ти думаєш, скільки труднощів я пережив, щоб отримати місце біля її крісла?! Ти лише механічна дівчина, яка щойно зявилася на цей світ!"
«Дратуєш.»
«Ах!» Которі, яка заніміла від суперечки, що пролетіла над її головою, підняла обидві руки з капітанського крісла. Ліва рука приземлилася на ямку живота Каннадзукі, в той час як Марії з правого боку, здавалося, уникнула удару.
"Так чи інакше, давайте подивимося на цю ситуацію тверезо. Оскільки автономну камеру неможливо надіслати на близьку відстань, спробуємо зняти здалеку".
І тут, коли Которі саме говорила, телефон у її кишені почав вібрувати, видаючи легенький рингтон.
«──!»
Першою людиною, яка промайнула в її голові, був Шідо. Оскільки комунікатор був знищений, Которі подумала, що Шідо, мабуть, таємно від Токи, спробував зателефонувати їм.
«Алло?»
Однак ім'я, яке висвітилося на телефоні, не відповідало її очікуванням. Вона не могла не насупитися.
"Которі? Що сталося?"
«А, ні, нічого». Хитаючи головою, щоб відповісти Марії, Которі натиснула кнопку відповіді. Незабаром з телефону почувся знайомий сміх. «Кі-кі-кі-кі.»
"Що таке, Курумі? Вибач, але я зараз дуже зайнята".
зітхнувши, промовила Которі, притискаючи смартфон до вуха.
Так і є. Це була ні хто інша, як Токісакі Курумі.
"Уфуфу, будь ласка, не хвилюйся. Шідо в безпеці. Здається, побачення з Токаю домовлене. Знищення камери і комунікатора також головним чином було для того, щоб ви не стали на заваді побаченню".
«Звідки ти знаєш?»
На півслові Которі замовкла. Адже це і так було само собою зрозуміло. Тепер у руках Курумі був всезнаючий Янгол, який навіть відкрив правду цього світу.
«Я дуже радиа, що ти отримала цього Янгола лише нещодавно.»
«Уфуфу, я прийму це як комплімент».
Курумі весело хіхікнула, розсміявшись. Від несподіваного відчуття страху, Которі могла лише зітхнути.
"Тоді чому ти прийшла сказати мені саме це? Залежно від твоєї відповіді, я хотіла би подякувати тобі за те, що ти приділила мені час".
"Нема за що, я багато чим завдячую тобі Которі. Тому давайте допомагати одна одній і далі".
Курумі продовжувала говорити жартома.
"Але так. Справа не лише в цьому. Которі, мені потрібно щоб ти прийшла в одне місце.
"...... Що ти маєш на увазі? Хіба ти вже не підтвердила це з <Разіелем>? Я саме зараз проводжу операцію."
"Так, так. Я знаю. Але знай, що всі твої вуха і очі знищені, єдине, що ти можеш робити - це стояти тут, так? Якщо це так, чи не могла б ти супроводжувати мене деякий час?"
«Навіть якщо це так, ти хочеш щоб командир залишила свій пост».
«Навіть якщо я скажу, що це заради побачення Шідо і Токи?»
«...... Що ти сказала?» Почувши слова Курумі, Которі з підозрою підняла брову.
◇◇◇
Ближче до кінця березня клімат в основному потеплішав. Опинившись на рівні землі без товстого пальта, Которі почала роздивлятися довкола.
«Це має бути десь тут».
Которі спустилася з «Фраксінуса» і опинилася в куточку природного парку на околиці міста Тенґу. Величезна територія була вкрита деревами, а вдалині виднілися дерев'яні тренажери та інші споруди. Здавалося, це місце було надто спокійним для місця збору, призначеного Курумі.
Але було б неправдою сказати, що не було відчуття невідповідності. Незважаючи на те, що був ранній ранок, як для дня відпочинку, не було видно ні дітей, що гралися, ні господарів, що вигулювали своїх собак. Це було так, ніби пролунало попередження про просторовий струс.
Тоді я подумала: "Хмм......? Чи це не молодша сестричка он там?"
Цей голос пролунав ззаду, коли Которі роззиралася довкола, щоб оцінити обстановку.
«Мукуро?»
Побачивши постать дівчини, що стояла там, Которі розширила очі. Так, у парку, де не було жодного мешканця, стояла Мукуро, одягнена в легке пальто.
"Що сталося? Ти ж маєш бути в будинку Духів ......"
"Хуму. Це правда, що я маю бути в кімнаті в цей час ......, але мені подзвонила Курумі і сказала. «Якщо ти хочеш допомогти Нуші-сама і Тоці, вирушай у вказане місце.»"
«Що це означає?»
Зміст її телефонного дзвінка був точно таким же, як і в Которі. Здавалося, що і Мукуро, і Которі викликала сюди Курумі.
"Чого вона хоче? Приводячи мене і Мукуро сюди?"
«А!» Поки Которі напружено роздумувала над незбагненними намірами Курумі, з іншого боку пролунав чіткий голос.
"Хіба це не Которі та Мукуро? Який збіг! Чи ви прийшли до мене? Невже це доля!? І те, і інше було б чудово, тож хто хоче, щоб її обійняли першою!?"
Випльовуючи слова, які більше підходили б підозрілій особі зі збоченими намірами, Міку кинулася до неї. Которі підняла руку, щоб зупинити її, коли вона вигукнула ім'я Мукуро. «Хуму......!» Мукуро, яка зрозуміла наміри Которі, ударом карате вдарила по голові Міку. Завдяки цьому Міку принаймні стала слухняною.
"Кях! Мукуро занадто легко спровокувати!"
"Дійсно, але навіть Міку тут. Тебе покликала Курумі?"
«Звідки ти це знаєш?»
запитала Міку, округливши очі від здивування. Від очікуваної відповіді вираз обличчя Которі став суворим, і вона почала гризти нігті.
«Міку, це Курумі сказала тобі прийти сюди, якщо ти хочеш допомогти Шідо і Тоці?»
«Е? Ні, Курумі сказала: «Я хочу поговорити з тобою наодинці про майбутнє між Міку і мною», - прошепотіла Курумі, і її голос звучав дуже схвильовано.
«......Он як».
відповіла Которі, обливаючись потом. ......Очевидно, були також різні способи вручення запрошень. Але щоб хтось справді прибіг сюди після таких підозрілих слів, Міку, мабуть, треба було брати додаткові уроки безпечної поведінки, щоб не бути ошуканою.
І ось, коли Которі роздумувала над цим, «Которі......?» «......Ха, всі вже тут...»
"Виходить, не тільки ми отримали запрошення від Кошмару."
Так само, як Мукуро і Міку, духи почали збиратися в парку один за одним. Йошіно, Нацумі, сестри Ямай, Оріґамі та Нія, яка мала сонний вигляд, незважаючи на те, що вже був ранок.
Усі духи, окрім Токи та Курумі, загалом дев'ять осіб, зібралися в цьому безлюдному природному парку.
Спостерігаючи за цим, Которі незадоволено скривила обличчя.
"...... Це дуже підозріло. Зібрати всіх разом після того, як я сказала, що прийти одній. Навіщо Курумі це зробила?"
"Уфуфу. Будь ласка, не будь такою підозрілою."
«.....!» Від несподіваного голосу Которі злегка затремтіли плечі.
Потім, ніби реагуючи на це, тіні зійшлися до центру, де всі стояли, і з'явилася постать Курумі в чорному пальті.
«Курумі!»
«...... Ого, ви всі прийшли.»
"Кя! Я уже зачекалася!" Зіткнувшись з появою Курумі, духи по-різному відреагували на її появу. Курумі приємно оглянула кожного з них, а потім, посміхаючись, перевела погляд на Которі.
"Я чекала на вас усіх, вітаю. Я рада, що ви всі змогли зібратися тут, не пропустивши жодної людини".
"Привітання - це добре. Але відтепер давайте поговоримо про справу. Для чого ти нас зібрала? Чому ти викликала нас по черзі? І чи правда, що це стосується Шідо і Токи?
"Божечки, Божечки, яка нетерпляча дівчинка. Ти не зможеш стати зрілою жінкою, якщо не даси собі трохи більше часу на роздуми".
«...... Дякую за пораду.» Коли Которі насупилася у відповідь, Курумі захихотіла і почала кружляти навколо, ніби граючи у виставі.
"Дозвольте мені пояснити вам усе по черзі. Перш за все, потрібно зібрати всіх разом. Це необхідно для того, щоб забезпечити успіх побачення «Шідо і Токи».
Курумі повторила те, що сказала по телефону. Більшість Духів, включно з Которі, кивнули, заохочуючи її продовжувати. Серед духів знайшовся один, який вигукнув: "Ех! Хіба ми тут не для того, щоб поговорити про майбутнє між нами!", це був шокований голос Міку. Інша промовила: «Гей, я чула, що ти познайомиш мене з легендарним асистентом, який може закінчити будь-який рукопис манґи менш ніж за годину......» голосом, схожим на голос Нії..... що ж, здавалося, ці двоє почали відхилятися від того, чого вони очікували.
"І причина, чому я зібрав вас усіх окремо, дуже проста. Адже було б дивно так дружно ладнати з супротивниками, з якими ви відтепер битиметеся на полі бою. «......Ха?» Почувши, як Курумі так приємно вимовила ці слова, Которі не втрималася і видала сумнівний голос.
Ні, це була не лише Которі. Інші Духи також показали схожу реакцію. Курумі посміхнулася ще ширше, наче вважаючи, що реакція кожного на ці обставини є нестерпно кумедною.
"Будемо битися? З одна одною? Про що, в біса, ти говориш, Курумі? Ти що, з глузду з'їхала, бо проковтнула не ті ліки?"
"Уфуфу, на жаль, я цілком здорова. Якби я збожеволіла, моє життя зараз було б в рази безтурботнішим".
Курумі говорила, знизуючи плечима в самопринижуючій манері. Оскільки Которі не могла зрозуміти намірів Курумі, вона схрестила руки і мовчки замовкла.
Сприйнявши німоту Которі як заклик до продовження розмови, Курумі з легкою посмішкою продовжила.
"Поговоримо по порядку. По-перше, стан Токи гірший, ніж ти думаєш. Незабаром її організм знищить світ сам по собі. Можливо, буде важко навіть закінчити побачення з Шідо".
«Що?!»
Зіткнувшись з цими раптовими словами, Которі та інші не могли не затамувати подих.
Вони вже знали, що життя Токи в небезпеці. Але вони не очікували, що термін буде настільки коротким.
«Якщо це правда, то чому ти не сказала про це з самого початку, Курумі!»
"Божечки, Божечки, навіщо Которі таке питання? Якби Шідо знав про це, чи міг би він насолоджуватися щасливим побаченням?"
«Ку......» Альтернатива була оповита димом навколо мотивів Курумі, але те, що вона сказала, безумовно, було правдою. Зціпивши зуби, Которі стримувала будь-який вибух гніву, закликаючи її продовжувати.
Курумі шанобливо віддала честь, продовжуючи говорити.
"І навіть я не хочу, щоб цей світ закінчився. А єдина людина в цьому світі, яка може зупинити Току це Шідо. Але навіть для Шідо досягти цього буде важко, якщо не вистачить часу".
«...... Ти багато базікаєш, але конкретики ніякої».
"Згода. Що ти хочеш сказати?" Занепокоєно запитали сестри Ямай, і Курумі сповільнила ходу, щоб дати їм змогу висловитися, перш ніж продовжити.
"Це надзвичайно проста справа. Якщо у нас залишилося мало часу, я б хотіла його збільшити. Тобто, ми використаємо нашу Силу Духів, щоб зберегти цей світ якомога довше. Доки Шідо не закохає Току в себе."
«Цей світ...»
«Збільшити його час?» Йошіно та Нацумі розгублено підняли очі, дивлячись одна на одну. Курумі перебільшено кивнула, ніби кажучи: «Так, саме так».
«На щастя чи на нещастя, весь цей світ, створений Токою і весь він належить Тоці».
"Зрозуміло. То ось що ти мала на увазі, коли говорив про боротьбу."
Оріґамі першою виявила розуміння пояснень Курумі. Її очі були безтурботні, але в них чітко проступало мерехтіння і блискуча сила волі, коли вона дивилася на Курумі.
"Уфуфу. Добре, що ти так швидко все зрозуміла."
«Е? Чому ти це сказала?» Поки Міку шукала пояснення, по черзі переводячи погляд з Курумі на Оріґамі та назад. Тоді Оріґамі заговорив легким тоном.
"Гадаю, кожен з нас це відчував. Коли проявляється Янгол або астральна сукня, вона поглинає Силу Духа в тілі. Однак ця сила Духа не зникає в повітрі, а навпаки, циркулює в навколишньому просторі. Таке обладнання, як Бойовий Ріалайзер <Ейнхерія>, призначене для створення леза шляхом переробки Сили Духа з навколишнього простору.
"Зрозуміло. Це той самий спис, який використовує майстер Оріґамі.
«Зрозуміло, і що це означає?» Підтвердивши слова Юдзуру, Нія схилила голову. Оріґамі продовжив, швидко глянувши на цих двох.
Тепер, коли теперішній світ перейшов під контроль Токи, Сила Духа, яку ми випромінюємо, буде поглинуте цим світом і, отже, може допомогти світу Токи проіснувати довше. І найефективніший спосіб поглинання Сили Духа
«Використовувати Янголів для боротьби одна проти одної, так?»
Коли Которі перебила, Оріґамі кивнула на знак згоди.
Тоді Курумі заплескала в долоні, хіхікаючи.
«Отже, ви отримали прекрасну відповідь, чи всі все зрозуміли?»
«............» У зв'язку з цим усі замовкли. Але цього не можна було уникнути. Зрештою, будь-хто відчув би себе дезорієнтованим, отримавши стільки інформації так несподівано.
Однак серед групи одна рука повільно піднялася вгору. Ця рука належала Нії.
"......Вибач, Курумін, але чи можу я дослідити це моїм <Разіелем>? Це не означає, що я не довіряю тобі Курумін, ...... але це занадто дивно".
«............»
Потім, коли Курумі на мить звузила очі, дивлячись на Нію, вона повільно кивнула.
"...... Гаразд. Якщо Нія хоче це зробити, будь ласка, вперед."
"Гаразд. Тоді явись, Разіель. Після цих слів, коли Нія підняла руку, з'явилася книга з яскравим сяйвом. Відкривши книгу, Нія щось пробурмотіла, коли її палець опинився на сторінці книги. «......Курумін......!» Ніби її очі зачепилися за щось неймовірне, Нія озирнулася на Курумі.
«Так. У чому справа?»
З іншого боку, відповідь Курумі була надзвичайно спокійною. З лагідною посмішкою вона повернула погляд Нії.
Побачивши Курумі в такому вигляді, Нія полегшено зітхнула. «...... Ну і злий же у тебе характер».
«Божечки, Божечки» Курумі двозначно засміялася у відповідь на відповідь Нії. Побачивши цей обмін між ними, Которі з підозрою підняла брови.
"Що? Що ти бачила, Ніа?"
"...... На жаль, те, що каже Курумін - правда. Єдине, що ми можемо зробити зараз, це, мабуть, тільки це. Тоді моліться, щоб у хлопчини все пройшло добре."
«............» Хоча відповідь Нії дещо відхилилася від задуму запитання Которі, її вираз обличчя говорив про те, що вона не відповідатиме на подальші запитання. Її звичайний веселий тон здавався брехнею, сповненою ледь помітної розгубленості, але водночас спокійною і сильною волею. Можливо, це буде грубо, але мені здалося, що Нія вперше поводилася як доросла людина.
Але дуже швидко Нія відскочила назад, плескаючи в долоні.
"Гаразд! Давайте визначимося з правилами. Поки що, яке місце було б найкращим?"
"Так, так. Спочатку «ми» розчистимо поле, щоб туди не могли потрапити сторонні. Не буде ніяких побоювань, що хтось із сусідів заблукає. В принципі, битва повинна відбуватися за допомогою появи Янгола або Астрального Плаття. Чому б нам не зробити умовою вибування тих, у кого Сила Духа вичерпано настільки, що ці двоє більше не можуть проявити її? Звичайно, оскільки метою є вивільнення Сили Духа, само собою зрозуміло, що напад на незахищеного супротивника не дозволяється.
"Хя! Розум і краса - це ті якості, які поєднує, Курумін!"
Насвистуючи, Нія перебільшено вигиналася тілом. Атмосфера навколо трохи розрядилася від комічного вигляду Нії.
"...... Гаразд, досить, я розумію. Якщо це єдиний спосіб, я погоджуся. Але є одна проблема.
«Яка проблема?» "Так. Вибач, але мій кристал Сефіри має невеликий дефект. Якщо я довго користуватимуся своєю силою, все моє тіло поглинуть руйнівні імпульси, і я втрачу здатність контролювати себе. Було б нерозумно, якби людина посеред гри намагалася вбити інших".
Коли Которі знизала плечима, Курумі посміхнулася, ніби вже передбачаючи це занепокоєння. "Не хвилюйся про це. Принаймні, не хвилюйся про це в цьому світі". Курумі говорила, перебільшено піднімаючи праву руку. Тоді, відповідно до цього руху, тіні поширилися навколо її ніг, заплутавшись навколо її тіла.
Астральна сукня. Абсолютна броня і замок, що захищає Духа.
До того ж, форма була дещо іншою. Готична сукня Лоліти, прикрашена тими ж орнаментами, що й у черниці. Якщо говорити прямо, то це була повна Астральна Сукня, яку Курумі проявила під час завершення битви з Весткоттом.
"Це що повна астральна сукня? Тоді ти маєш на увазі..."
З пильним поглядом, очі Которі стали гострими. Духи, чиї Сила Духа була запечатана Шідо, в принципі, можуть проявляти лише обмежену астральну сукню. Проте щільна Сила Духа, що випромінювалася від сукні, яку носила Курумі, явно була досконалою Астральною Сукнею.
"Уфуфу, не дивись на мене так страшно. Це не моя провина. Всі інші також можуть викликати повну астральну сукню, якщо спробують."
«...... Що ти маєш на увазі?» здивовано запитала Которі, а Курумі зробила легкий крок вперед, щоб відповісти.
Цей світ - досконалий спотворений світ фантазії, створений Токою. Ніжний світ, де тіло Мани було повністю вилікувано, а Сава повернулася до життя. Всі правила цього світу були змінені у зручний для нас спосіб. Через <Разіель> було також підтверджено, що руйнівні імпульси Которі і втрата контролю були усунуті.
«......Зрозуміло.»
Которі примружилася, піднімаючи руки вгору. Потім, щоб підтвердити їхні наміри, вона озирнулася на обличчя кожного з Духів.
"Отже, ось так. Дівчата, чи будете ви співпрацювати?"
У відповідь на слова Которі всі Духи зробили колективний потужний кивок.
«Зрозуміло.»
«Так, звичайно!»
"Хуму. Це заради Нуші-сами і Токи, немає причин відмовлятися.
"Давайте поміркуймо. Отже, заборонено нападати на тих, хто не може викликати свою Астральну Сукню або Янгола, але можна піклуватися про них? Хм?"
Оріґамі, Йошіно та Мукуро погодилися, а Міку, здавалося, занадто сильно тремтіла.
Коли Которі гірко посміхнулася, сестра Ямай також підняли куточки губ.
"Хе-хе. Ця справа цікава сама по собі!"
"Згода. Хто найсильніший серед Духів - це було б брехнею, якщо б це питання не хвилювало нас".
Сказавши це, Каґуя і Юдзуру зустрілися поглядами. Їхні очі загорілися блискучим сяйвом, сповненим допитливості неминучої битви".
У будь-якому випадку, незважаючи на різні мотивації, всі дійшли консенсусу. Для того, щоб сформулювати більш детальні правила, всі озирнулися на Курумі.
Але в цей момент Нацумі кволо підняла руку.
«......Умм......»
«А, в чому справа, Нацумі?»
«Ні, я не проти того, щоб випустити свою Силу Духа, щоб допомогти цьому світу вижити, але я дуже слабка, тому я б хотіла не битися, якщо це можливо, чи є більш мирний спосіб? Чи можна потроху випускати нашу Силу Духа?»
Нацумі говорила, зніяковівши і згорбивши плечі.
Що ж, зрештою, не всі були такими бойовими фанатками, як сестри Ямай. І така думка була нормальною.
Однак, слухаючи Нацумі, Курумі похитала головою.
"Ні, так не вийде. Не вийде витиснути з себе Силу Духа у достатньо великих кількостях таким простим способом. І крім того…"
«...... Крім того?»
«Хіба не нудно просто так робити?»
"То ти нарешті показала своє справжнє «я» ......! То все таки можна випускати Силу Духа, не роблячи щось настільки небезпечне, як це!»
кричала Нацумі, рвучи на собі волосся. Проте Курумі не зважала на це, бо вона сказала: «Будь ласка, можеш здатися коли захочеш», - веселим тоном.
"Але в тому, що каже Нацумі, є частка правди.
«Га?»
"Навіть якщо це робиться заради грандіозної мети - порятунку світу, ви всі тут маєте добрі стосунки одна з одною. Існує ймовірність того, що хтось може стримуватися. Для того, щоб
по-справжньому зіштовхнути Янголів, можливо, потрібно мати іншу мотивацію або певний фактор, який стимулює ваше серце.
"Так, так. Якщо ви хочете це описати словами, то це буде «винагорода».
«Хіба не було б нудно просто так битися?» сказала Курумі, піднявши палець до губ. Духи на чолі з сестрами Ямай, які видали звук «хо......?», зацікавлено звузили очі.
"Винагорода. І що було б гарною нагородою? Якщо <Рататоск> може допомогти підготувати її, я можу це влаштувати."
"Уфуфу. Не треба турбуватися Которі."
сказала Курумі, і її губи посміхнулися від задоволення, яке вона відчувала від щирого серця.
«Точно, як що до права на зізнання Шідо в коханні першою, як вам таке?»
"Що?!?
Слухаючи слова Курумі.
Духи одночасно розширили очі.
"Наскільки я знаю, ніхто не зізнався Шідо у своїх почуттях належним чином. У такому разі, хіба це не чудова нагода? Навіть якщо ви отримаєте якусь відповідь, мати можливість зізнатися означає бути на крок попереду інших по відношенню до Шідо, який завжди був невиразним у цих питаннях. Хіба цього не достатньо, щоб поставити на кін своє життя заради перемоги?"
«............» Духи мовчки обмінюються поглядами, затамувавши подих.
«Зізнання, Шідо?»
«Раніше, за інших?»
«Якщо програю…»
«Перша зізнається, Шідо?»
Більше не було потреби в словах.
Атмосфера була чистою, але в кожній дівчині запалав тихий, але бурхливий вогонь.
Відчувши загальний піднесений настрій, Нія скривила щоки і свиснула, ніби сповіщаючи про початок війни.
"Ага, схоже, у всіх є належна мотивація? Хлопчина і Тока вже діють, тож давайте теж почнімо нашу війну?
Таким чином, мабуть, піднялася завіса найбільшої битви між Духами.