Розділ 57 - Король Голодних Духів (2)
Алон ледь помітно відвів очі, зосередившись на істоті, що застигла у формі півмісяця.
Потім він знову подивився на Меверика й мовив:
— Я сказав, опануй себе.
— Я—
Щойно Алон побачив, що Меверик, який підвівся на ноги, нарешті збирається з думками, він перевів фокус на "Нього" — або, точніше, на Вигнанця.
Вигнанець, одягнений у чорні шати Східного Вітру, лише мить тому спостерігав за Алоном із поглядом чистої апатії та гордощів.
"Де план дав збій?" — подумав Алон.
Алон розглядав Вигнанця, а його обличчя було напруженим.
Відомості вказували на те, що Вигнанець прибуде на 5-й поверх через три дні, а не зараз.
І це зважаючи на швидкий темп.
Початкова оцінка полягала в тому, що спуск до цього рівня вимагатиме більше п'яти днів.
Саме це мало статися.
Але тепер Вигнанець був тут, на 5-му поверсі.
Підсвідомо рука Алона злегка затремтіла.
Вигнанець, який протистояв їм, прийняв форму гобліна.
Великі вуха, зелена шкіра, вигнутий ніс — це була безсумнівно форма гобліна.
І все ж...
Ніхто з присутніх, у тому числі й Алон, не сприйняв цю істоту за звичайного гобліна.
Такі, як-от Аргонія та Хіман, які здобули магічний зір, щоб сприймати істини світу.
Навіть найманці без такого зору.
Усі тут розуміли, що його зовнішній вигляд не варто сприймати за чисту монету.
Його чистої, домінуючої аури було достатньо, щоб керувати самим простором навколо них.
Алон поділяв це розуміння, і потім —
— Ху—
Воно заговорило.
Гордість у його очах залишалася.
Але нудьга, яка була там, тепер зникла, замінена зацікавленістю, що викликала посмішку.
— Ти займаєшся чимось досить кумедним, комахо.
Його піднятий вказівний палець повільно зігнувся, погладжуючи підборіддя.
Спостерігаючи за цим, Алон тихо мовив:
— ...Кайлас.
Будучи низькою істотою, воно прагнуло знань, воно переслідувало ці знання до їхніх меж, пробудилося до закону та піднялося до божественності.
Король усіх Голодних Духів.
Коли Алон вимовив ім'я Кайлас, інтерес у його очах посилився.
— Ти знаєш і моє ім'я? Дивовижно.
Кайлас загладив назад своє волосся, а його посмішка тепер була щиро задоволеною, на відміну від того, що було раніше.
— Чудово. Мій настрій зараз сприятливий, і решта здаються піддатливими. Я дарую вам міру милосердя. Ідіть. І я дозволю вам зберегти свої життя.
Пропозиція.
Але Алон —
— Приготуватися до бою.
Він відповів, наказавши загону зі знищення діяти.
— Тц, я збирався пощадити тебе, бо ти був кумедною комахою.
Почувши це, Кайлас подивився на нього як на дурника.
— Якщо ти рішуче налаштований скуштувати покарання, хай буде так, комахо.
Він знову підняв руку вперед.
— Приготуватися до бою!
Голос Аргонії, що відкинула страх, ознаменував початок конфлікту.
З тієї миті, як Вигнанець ступив на 5-й поверх, початкова стратегія Алона була повністю зведена нанівець цією непередбаченною подією.
Його план вимагав цілого дня безперервних зусиль для досягнення успіху.
Зважаючи на це, він не відмовився від мети знищити Зовнішнього Бога.
Незалежно від того, наскільки сильно план зійшов із рейок, він усе ще вірив у їхню здатність здолати ворога.
Дві основні причини підтримували це.
По-перше, Кайлас, на відміну від Ультультуса, ще не повністю просунувся до стадії Мудрого Бога, саме так, як передбачав Алон.
Другою причиною було те, що, на противагу битві з Ультультусом, найманці тепер мали певний попередній досвід із Вигнанцем.
— Тц-!
Спалах магії вибухнув миттєво з руки Кайласа, спрямований на Алона та найманців.
Але —
Гуп!
Супроводжуваний звуком трощення, невидимий розріз Кайласа був перехоплений мечем у хватці Аргонії.
— Меч розвіювання...?! Як цікаво... ти принесла цікаву іграшку.
У руці Аргонії був клинок, призначений для розрізання магії, один із небагатьох на континенті — Меч розвіювання.
Хоча він не міг зашкодити плоті, меч, створений виключно для того, щоб розсікати магічну енергію, був здатен розрізати закляття Кайласа, враховуючи, що той ще не повністю піднявся до статусу Мудрого Бога.
Бум!
Посилена цим, Аргонія відштовхнулася від землі й кинулася на Кайласа, ознаменовуючи справжній початок битви.
Так само Меверик, озброєний Мечем розвіювання за порадою Алона, вступив у бій, тоді як Мяон негайно почала випускати стріли, використовуючи довкілля для укриття.
3 проти 1.
З точки зору кількості, вони мали абсолютне домінування.
Завдяки відомостям Алона найманці були знайомі з більшістю магії, яку Кайлас міг використати, що робило їх грізними супротивниками, які сильно тиснули на нього.
Проте, незважаючи на скоординовані зусилля чотирьох найманців і нейтралізацію всіх його заклять,
— Хе...
Здавалося, Кайлас вважав ці обставини надзвичайно цікавими, а на його губах з'явилася викривлена посмішка.
Потім, звівши вказівний і середній пальці разом, він сформував печатку й ледь помітно підняв долоню.
І —
Ніби попередній спокій був обманом, чудовиська почали вириватися з-під землі.
5-тий поверх стрімко поринув у безлад.
Природно, Алон не стояв осторонь без діла.
— Ху—
Алон випустив клубок білого повітря й промовив слово.
— **Лютий Мороз**.
Коли його руки сформували печатку, холодний туман почав згущуватися перед ним.
Спостерігаючи за цим, Алон замислився.
"Я мушу закінчити це швидко."
Хоча сутичка між Кайласом та найманцями наразі була збалансованою, Алон знав, що ця рівновага була крихкою.
Він міг це сприймати.
Мечі розвіювання, якими володіли Аргонія та Меверик, хоча й відбили кілька заклять, поступово вкривалися тріщинами.
Обличчя Хімана ставало дедалі похмурішим із кожною хвилиною, що минала.
— **Форма**.
Промовляючи ще одне слово сили, мороз, що вирував навколо Алона, посилився.
Потім,
— **Назва Снігової Гори**.
Сферична куля прийняла форму перед середнім і підмізинним пальцями Алона, повністю замерзаючи та починаючи утворювати снігові кристали.
— **Неминучість Сліпця**.
За мить квітка льоду розквітла.
Шестикутний кристал стрімко зростав, поглинаючи довколишню атмосферу, щоб прийняти колосальну форму,
Трісь, трісь, трісь—!
У самому серці кристала вишукана алебарда матеріалізувалася перед поглядом Алона.
І потім, у повній синхронності.
— Ху—
Ріне, яка перебувала за спиною Алона, дістала книгу зі своїх шат і...
— Ессетра-іа Аматіа—
...прошепотіла.
Шууу~!!!
Миттєво магічний фоліант розкрився з гучним гудінням.
Дзень~!!!!!
Раптово десятки шарів чорних ланцюгів матеріалізувалися з повітря й помчали до Кайласа.
— ...!?
Сполоханий цим раптовим поворотом подій, очі Вигнанця широко розплющилися, коли він побачив ланцюги.
Але —
Клац!
Перш ніж він зміг відреагувати, ненажерливі ланцюги вже оповили його форму.
Завдяки цій непередбаченій допомозі, що надала можливість швидше, ніж очікувалося, Алон не зволікав.
— **Алебарда Крижаного Кристала**.
Він створив своє закляття без вагань.
І потім —
Трісь-трісь-трісь-!!!!
Алебарда, народжена з розквітлої квітки льоду, помчала до Вигнанця, поглинувши його в одну мить.
Гул~!
Вона миттєво заморозила все у своєму сусідстві, накладаючи глибоку тишу на 5-й поверх.
Чудовиська припинили свій рух.
За цим, найманці які відчайдушно вибиралися з-під землі, також застигли.
Невдовзі всі їхні очі були прикуті до одного місця.
Стародавні руїни.
У центрі цих руїн стояла масивна квітка льоду.
Найманці з побожністю дивилися на графа Палатіо, творця квітки льоду.
Так само лідери гільдій, які мить тому вели бій із Вигнанцем, стояли з приголомшеними виразами облич.
Навіть Алон дозволив собі тихий подих полегшення.
Але —
Трісь—!
Дивний, негармонійний звук розколювання відлунив довкола, притягуючи всю увагу назад до гігантської квітки льоду.
Гул!
Гострий, кришталевий шум послідував за цим.
Гуркіт-гуркіт!!!
Квітка льоду, яка викликала таке захоплення, почала розпадатися.
І потім —
— !
Зсередини руйнівного льоду Вигнанець виступив назовні, не кваплячись.
Розпач затопив очі найманців.
Лідери гільдій, які протистояли йому, відчули хвилю нищівної поразки.
Проте Вигнанець, який приніс цей розпач і поразку, лише ледь помітно посміхнувся й промовив:
— Ти застав мене зненацька, комахо.
Кайлас, злегка посміхаючись, ніби попередній напад був лише відволіканням, залишив Алона приголомшеним.
За його розрахунками Кайлас, який ще не був повним Мудрим Богом, мав бути знищений цим прямим ударом.
— Але, здається, твоє розуміння все ще відсутнє.
Алон, дивлячись на нього в спантеличенні, помітив, що тіло Вигнанця не виказувало жодних ознак морозу, лише уламки льоду навколо нього.
"...Чи вдалося йому розсікти Алебарду Крижаного Кристала простим розрізом...?"
Поки Алон приховував свій шок за байдужим виразом обличчя, вражений неможливим подвигом Вигнанця з нейтралізації його атаки,
Кайлас, усе ще посміхаючись, заговорив знову:
— І все ж ти підняв мій настрій, комахо. Тому я потуратиму тобі якийсь час. Хоча це ще не повне проявлення в моєму нинішньому стані, це має забезпечити задовільну гру.
Потім він стиснув праву руку навколо вказівного пальця своєї піднятої лівої руки, формуючи печатку Кулака Мудрості.
— **Зняття**.
У ту мить хвиля магічної сили полилася назовні.
Відчуваючи загрозу інстинктивно, Аргонія та Меверик негайно кинулися на Вигнанця, відштовхнувшись від землі.
— **Коливання**—
Мяон, яка застигла мить тому, швидко натягнула та випустила стрілу, тоді як Хіман підняв свій посох і виголосив закляття, щоб протидіяти магії Вигнанця.
Але —
Якраз коли мечі Аргонії та Меверика мали з'єднатися з шиєю Вигнанця, стріла Мяон цілилася в його серце, а магія Хімана наближалася до його горла,
Магія, що вже випромінювалася від Вигнанця, почала змушувати повітря тремтіти від його заклинання.
— **Розширення**.
З цим єдиним, м'яко вимовленим словом Вигнанця —
Трісь!
Алон побачив це.
Тіла Меверика та Аргонії викривилися й зім'ялися в повітрі, ніби стиснуті невидимим тиском.
Разом із бризками крові.
— **Безіменний Закон**.
Викривлена посмішка Вигнанця супроводжувала його тихе шепотіння.
І потім —
Спалах—!!!
Сліпуче біле світло затопило зір кожного.
.
.
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]