Розділ 35 - (Лідер тіньової коаліції)
У безкраїх землях Мальтеону, що на південь від Королівства Ашталон, у підвалі величного маєтку сиділи двоє чоловіків.
Одним із них був Кармін, третій син герцога Комалона, якому й належав цей особняк.
Чоловік, що стояв навпроти нього, зберігав невимушений вираз обличчя, попри те, що перебував у присутності Карміна — постаті, широко відомої своєю жорстокістю та підлістю.
— Ви і є Агент, я правильно розумію? — поставив запитання Кармін суто заради перевірки.
Чоловік із важкими повіками ледь помітно посміхнувся і мовчки дістав з-за пазухи перо для письма.
На перший погляд перо здавалося цілком звичайним.
Проте раптом пролунало низьке гудіння, і на його кінчику матеріалізувався клинок аури.
Злегка вищирившись, чоловік підняв руку над головою і вивільнивши ауру, розітнув порожнє повітря.
Хоча він різав саму порожнечу, там, де пройшло перо, залишилася висіти виразна чорна лінія.
Кармін спостерігав, як ця темна смуга почала просочуватися в атмосферу, наче чорнило, що розчиняється у воді.
Тієї самої миті, коли чорний слід зник у повітрі, тишу розірвав різкий, вологий звук—
Чвак!
У досі порожньому підвалі бризнула кров, і тіла чоловіків, які до цього часу ховалися в тіні, повалилися на землю, заливаючи все навколо кров'ю.
Загалом на підлозі опинилося дев'ять трупів.
У приміщенні, яке ще мить тому було бездоганно чистим, тепер панував стійкий металевий запах крові — і все через дії чоловіка, який спокійно сховав перо назад до кишені.
— Сподіваюся, моя відповідь тепер очевидна. Чи не так? — чоловік зухвало посміхнувся.
Кармін, який на мить зціпенів від побаченого, дозволив жорстокій посмішці розпливтися на своїх губах.
— Воістину. Майстер меча з настільки унікальною технікою… як і очікувалося від Агентів. Ваш рівень — це зовсім інша ліга…!
Попри те, що його власні люди були ліквідовані одним ударом, Кармін не виказав жодного занепокоєння, лише глибоку повагу.
— Дякую за похвалу, — відповів Агент, посміхаючись.
Задоволений Кармін кивнув.
"Це лише доводить мою правоту. Я на правильному шляху"
Агенти.
Вони були гільдією вбивць, що базувалася в Об'єднаному Королівстві.
Їхній повний склад залишався таємницею, але Кармін був упевнений, що кожен Агент володіє майстерністю на рівні Майстра меча.
Їхні розцінки були надзвичайно високими, і вони прискіпливо обирали контракти, але якщо вже бралися за завдання, воно завжди виконувалося бездоганно.
— Перейдемо до головного питання, — заявив Агент.
Без жодних зволікань Кармін оголосив:
— Мені потрібно, щоб ви ліквідували одного дворянина.
— Якого саме?
— Графа Палатіо з Королівства Астерія.
Почувши це, Агент на мить замислився, ретельно зважуючи почуте, після чого відповів:
— Змушений сказати, що цей контракт може викликати певні труднощі.
Це була пряма відмова.
Проте Кармін частково очікував на це, тому наполіг:
— Плата недостатня?
— Саме так. Ви ж знаєте, що наші тарифи значні. Ба більше, полювання на графа Палатіо потягне за собою додаткові витрати.
— Тобто ви хочете сказати, що за відповідну ціну графа Палатіо можна вбити?
— Ми жодного разу не порушили контракт, який уже прийняли — чи то йшлося про життя дворянина, — Агент ледь помітно посміхнувся, — чи навіть члена королівської родини.
Слова Агента випромінювали абсолютну впевненість.
Тоді Кармін заявив:
— Я забезпечу оплату.
— Сума, яку вимагаємо ми, стане для вас суттєвим тягарем.
— Звісно, якби йшлося лише про монети, це могло б стати проблемою. Однак— Кармін із самовпевненою посмішкою дістав предмет з-за пазухи й продемонстрував його. — Як щодо цього?
Кармін тримав у руці чорний куб.
Це був куб такої глибокої темряви, що він, здавалося, поглинав усе світло навколо, нагадуючи бездонну прірву.
В очах Агента спалахнув інтерес, коли він оглянув предмет.
— Хм, це не «Нефрит Безодні», а «Ядро Безодні»…?
— Саме так, — підтвердив Кармін кивком.
Агент деякий час мовчки вивчав річ.
В його очах промайнув вогник жадібності, але після хвилини роздумів він похитав головою, наче рішення було очевидним.
— Хм, це приваблива пропозиція, але одного Ядра безодні все одно замало… — Агент говорив із цілком щирим жалем.
Але тут Кармін додав:
— А що, якщо я запропоную три Ядра безодні?
Після цих слів Карміна, Агент замовк.
А потім запитав:
— Ви можете це гарантувати?
— Без сумніву.
— Хех, — тихо засміявшись, Агент промовив: — Я виконаю це завдання максимально швидко й повернуся.
Сказавши це, він зник із місця так, наче його там ніколи й не було, залишивши по собі лише різкий запах крові.
Залишившись наодинці, Кармін нарешті дозволив собі широку, зловісну посмішку.
"Нарешті!"
П'ять місяців тому, після невдалої спроби помститися за допомогою Вілана, Кармін невтомно шукав інші методи, хоча кожна спроба закінчувалася розчаруванням.
Ширилися чутки, що Деус Макалліан, Магістр-лицар Калібана, мав тісні зв'язки з графом Палатіо.
І в міру того, як його помста відкладалася, ненависть Карміна до Алона посилювалася, переростаючи в справжню одержимість.
Це вже не було раціональним почуттям, а глибокою, сліпою ворожістю.
Керований цією всепоглинаючою ненавистю, він використав куди більше Ядер Безодні, ніж це справді було необхідно, що суттєво підірвало його становище в очах батька.
Проте, попри все це, Кармін продовжував зловісно посміхатися.
"Ти справді думав, що зможеш проігнорувати мене й вести спокійне життя? …Цьому не бувати, ні в цьому житті, ні в будь-якому іншому."
Його викривлене почуття меншовартості та страждання трансформувалися в чисту ненависть, яка тепер була повністю сфокусована на Алоні.
————
З якоїсь незрозумілої причини в його думках промайнула фраза, яка дуже нагадувала назву вебновели з іншого світу:
"Я випадково став лідером групи, сформованої тіньовим альянсом."
[Чи є вам що додати?]
Абсолютно не здогадуючись про внутрішній хаос Алона, розпорядник поставив чергове запитання.
Проте Алону понад усе хотілося відповісти зустрічним питанням:
"Що? Я? Голова фракції, заснованої таємною коаліцією?."
[Хм, схоже, у вас немає подальших коментарів, тому ми продовжимо]
Перш ніж Алон встиг озвучити своє збентеження, розпорядник рушив далі по порядку денному, поховавши під ним невимовлені слова графа.
Алон, намагаючись збагнути обставини, перевів погляд і подивився прямо на герцогиню Альтію.
Кивок!
Герцогиня Альтія, яка більше не нагадувала ту молоду дівчину з його спогадів, а тепер випромінювала присутність досвідченої змовниці, впевнено й твердо кивнула.
Поруч із нею леді Зенонія — тепер уже офіційно графиня Зенонія, яка перебрала титул після смерті батька кілька місяців тому — також посміхалася.
"…Це якийсь жарт?" — промайнула думка, але він глибоко усвідомлював, що це зовсім не глузування.
Коли він повільно зібрав докупи всі шматочки свого замішання, до нього дійшло.
"Ах."
Він нарешті збагнув, що відбувається.
Він зрозумів, чому дворяни виглядали такими збентеженими, коли він раніше сідав на своє місце.
І чому двоє загартованих у боях чоловіків, які сиділи навпроти нього, спостерігали за ним із такою гострою підозрою.
"Ах."
З цим новим усвідомленням Алон знову прийняв той факт, що він справді став лідером тіньової фракції.
Хвиля запаморочення накотила на нього; Алон інстинктивно приклав руку до чола й міцно заплющив очі.
Приблизно за дві години засідання Великої Асамблеї завершилося.
Хоча обговорювалося багато тем, Алон не міг згадати нічого з того, про що йшлося.
Для нього загадка того, як він опинився на чолі фракції Кальфа, була куди нагальнішою, ніж протилежні думки дворян.
Протягом двох годин він боровся з цією, на перший погляд, нерозв'язною головоломкою, і коли зустріч підійшла до кінця, йому прийшло можливе пояснення.
"…Може бути, що я просто лідер маріонетка?"
Це був найгірший сценарій для нього, проте він здавався цілком імовірним.
Однак, щойно засідання Великої Асамблеї закінчилося, Алон, наче в трансі, попрямував на бенкет, присвячений заснуванню фракції Кальфа.
І коли святкування розпочалося, а сам він увійшов у дискусію на трьох із графинею Зенонією та герцогинею Альтією, Алон швидко зрозумів, що його теорія була помилковою.
Але тут пролунало:
— Яка ваша думка? Я вважаю, що тепер усе влаштовано ідеально.
З погляду Алона, обставини ставали дедалі заплутанішими з кожною хвилиною.
На слова леді Зенонії — тепер уже графині Зенонії — Алону було важко сформулювати хоч якусь відповідь.
Якщо бути чесним, він просто не міг нічого сказати.
Він поняття не мав, про що говорить графиня Зенонія і чого вона прагне.
— Схоже, усе набуло саме такого вигляду, як і бажав граф Палатіо.
Почувши коментар герцогині Альтії, Алон відчув бажання випустити в повітря цілу каскад знаків питання, щоб запитати: "Я? Що ви маєте на увазі?"
Звісно, йому вдалося зберегти маску нейтральності на обличчі.
Алон переводив погляд з герцогині Альтії на графиню Зенонію і назад.
Їхні погляди світилися очікуванням, наче вони чекали, що він поділиться своїми міркуваннями.
Дивлячись на їхні обличчя, Алон почав серйозно замислюватися, чи немає у нього часом прихованої альтернативної особистості.
Він не мав близьких стосунків ні з герцогинею Альтією, ні з графинею Зенонією.
Власне, з герцогинею Альтією він перетинався лише кілька років тому, і їхня розмова була дуже короткою.
Навіть та коротка зустріч не була позитивною, оскільки тоді він відмовив Рорії в проханні про допомогу.
Так само Алон не був добре знайомий і з графинею Зенонією.
Вони бачилися лише двічі, і під час другої зустрічі Алон буквально наказав їй покинути його маєток.
Усвідомивши, що його мовчання затягнулося, Алон нарешті заговорив:
— Я зрозумів.
Насправді він понад усе хотів вимагати пояснень щодо того, що взагалі відбувається, але Алон був достатньо кмітливим, щоб проаналізувати контекст.
Було очевидно, що ці двоє свято переконані, ніби він навмисно створив цю фракцію.
Запитання на кшталт "Що все це означає?" лише сильніше заплутало б ситуацію.
На цей момент Алон вирішив зібрати якомога більше інформації, щоб виявити джерело їхніх хибних уявлень.
Щойно він матиме чіткішу картину, він зможе почати вирішувати проблему.
Однак:
— Я просто відчуваю полегшення, що нарешті змогла віддячити вам за те, що ви зберегли мені життя.
Щойно Алон висловив своє умовне схвалення, герцогиня Альтія відповіла цією реплікою.
Алон інстинктивно міцно заплющив очі.
"Що, в біса, взагалі відбувається!?" — подумки прокричав він.
.
.
.
(П.П Ну що сказати скоро від Агентів не лишиться нікого, коли про них взнає Ютія, це ж нада бути такими сміливими, щоб на Алона нападати хд)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )