Розділ 20 - (Заради Великого Місяця)
— Щоб підтвердити, яка ймовірність того, що ця інформація невірна?
— Схоже, вона нульова.
Почувши звіт Евана, Алон замислився.
"…Що змусило Ладана стати піратом?"
Алон відправив Ладана до портового міста Раксас не лише через його вроджену навичку відстеження, але й через його походження як члена Клану Морського Бога.
У лорі гри Клан Морського Бога був винятково рідкісним, по всьому континенту налічувалося лише кілька його членів.
Зовні вони нагадували людей, тому їхню справжню природу спочатку було важко виявити.
Але Алон, пройшовши гру безліч разів і вивчивши її передісторію, знав про родовід Ладана, і саме тому запропонував йому шлях мисливця за скарбами.
Будучи із Клана Морського Бога, Ладан мав здатність дихати під водою, і Алон розсудив, що у поєднанні з його навичкою відстеження, підняття затонулих артефактів забезпечить стабільний дохід.
Крім того, життя мисливця за скарбами означало, що одна велика знахідка могла забезпечити безтурботне життя, тому Алон навіть подарував Ладану реліквію, спеціально створену для допомоги у відстеженні.
Проте тепер Ладан став піратом.
І не якимось дрібним — він був одним із найвідоміших піратів Семи Архіпелагів.
— Його статус зараз перевершує навіть той, що колись мав граф Палатіо…
— Саме так, — підтвердив Еван.
Пірати Семи Архіпелагів на практиці були радше суверенами, які керували власними островами, кожен з яких можна було вважати маленькою державою.
Крім того, їхня сила у морських битвах була настільки великою, що навіть Імперія, відома своєю військовою міццю, не могла дозволити собі ігнорувати їх.
Капітани, які контролювали архіпелаги, були надлюдьми нарівні з Майстрами Меча чи воїнами варварських племен, що перевершували можливості звичайних людей.
Ще більше турбувало те, що, за чутками, нинішні капітани були значно могутнішими за тих, хто був до них.
Поки Алон прокручував це в голові, у нього виникло питання.
"Як взагалі Ладану вдалося вбити одного з цих надлюдей?"
Сильні сторони Ладана не полягали в прямому зіткненні, що робило це незрозумілою таємницею, проте Алон незабаром дійшов правдоподібного висновку.
"Якщо Ладану вдалося дістати кілька найпотужніших реліквій стародавньої епохи, то це цілком можливо."
Води навколо Раксаса приховували численні артефакти минулої епохи, і деякі з них мали колосальну силу.
Алон і сам колись витратив три нудних дні на міні-гру для мисливців за скарбами лише для того, щоб отримати одну таку реліквію з морського дна поблизу Раксаса.
Хоча врешті-решт міні-гра йому набридла і він покинув її, отримана реліквія довела свою цінність.
Тому, якби Ладан використав потужну реліквію, щоб здолати капітана й захопити його місце, це було б розумним поясненням.
Алон підніс ліву руку, щоб на мить заплющити очі, але швидко опанував себе.
Насправді він очікував, що такі непередбачувані події можуть статися, коли він випустив у світ руйнівні сили.
Він розумів, що світ не настільки простий, щоб дозволити кожній деталі йти за його планом.
Тим не менш, ситуація залишала неприємний осад, і він тихо, втомлено зітхнув.
Це був літній сезон.
За морем, що оточувало Раксас, велике портове місто та фактичну столицю Герцогства Корія, простягалися сім архіпелагів.
Ці сім островів, які населення називало Семи Архіпелагами, колись були об'єднані під владою першого пірата, тепер увічненого як Король Піратів «Кальдеан Т. Брейвен».
Але після передчасної смерті Кальдеана від хвороби серця, Сім Архіпелагів були розділені між сімома правителями, кожен з яких командував власним островом, а лідерство передавалося у спадок.
З того часу цей регіон заслужив звання піратського притулку Семи Архіпелагів.
Ладан, який убив пірата Алкрайда Маркні, попереднього капітана головного острова, який мав титул «Убивця» — силу, даровану жертовним благословенням Імператора, тепер командував першим островом.
З кожним важким видихом, Ладан дивився вниз на острів.
Попри те, що його називали піратським містом, перший острів був напрочуд організованим.
Незліченні житла були розкидані по всій території, оточені скелями, що кільцем оперізували масивний острів, а споруди, зведені на цих скелях, надавали острову вигляду величезної фортеці.
Проте, що займало думки Ладана, так це не краєвид, а його роздуми про "Великий Місяць".
"Що насправді являє собою «Великий Місяць»?" — запитав він себе.
Ладан ніколи раніше глибоко не замислювався над тим хто такий "Великий Місяць".
Не тому, що він відчував глибоку відданість, а тому, що йому просто бракувало сильної цікавості до цього.
Однак це не означало, що він був невдячним.
Він повністю усвідомлював своє становище.
Без втручання "Великого Місяця", його б схопили работорговці та використали б у біологічних експериментах, що призвело б до його неминучої смерті.
Крім того, без "Великого Місяця" він ніколи б не зустрів Ютію, яка допомогла йому пробудити здібності та сформувати його тим, ким він був зараз.
Попри все це, почуття Ладана до "Великого Місяця" обмежувалися вдячністю, а його послух наказам випливав радше з його зв'язку з Ютією, ніж із прямої лояльності.
Для нього фраза «Все заради Великого Місяця» була просто еквівалентом виконання вказівок Ютії.
Саме тому, коли "Великий Місяць" уперше дав йому прямий наказ, Ладан відчув певний внутрішній опір.
Як і Сольранг свого часу, він також вважав, що його відправка до Раксаса не мала жодної реальної мети.
У Ладана було занадто багато ворогів, які заслуговували на його помсту.
Йому потрібна була відплата проти «чорних», які вирізали весь його клан на невідомому, безіменному острові, де вони мирно жили.
Йому також потрібна була помста проклятому мисливцю, який після того, як Ладан ледве втік від «чорних» і дістався материка, скористався його ослабленим станом, убив його батьків і продав його у рабство.
Для Ладана шлях мисливця за скарбами здавався безглуздим, а дари "Великого Місяця", схоже, не відповідали клятві помсти, яку він дав.
Принаймні так було до того часу, поки він не виявив, що капітани Семи Архіпелагів були саме тими людьми, які вбили його батьків.
Причина, чому Ладан дізнався цю правду, була простою.
Усі нинішні капітани Семи Архіпелагів володіли силою Клану Морського Бога.
Хоча публічно заявлялося, що вони отримали благословення Імператора через жертву, насправді вони віддали частини власного тіла у священному ритуалі, щоб отримати силу від бога моря «Клайода», якого вони шанували.
Щойно Ладан зрозумів це, він стрімголов кинувся на головну площу Раксаса.
Там він знайшов старі, пошматовані й уже застарілі плакати з розшуком піратів Семи Архіпелагів.
У той момент Ладан знав з абсолютною впевненістю.
Нинішні капітани Семи Архіпелагів були тими самими людьми, які вбили його батьків у дитинстві.
Вони здобули свою силу, використавши тіла його батьків.
У момент, коли це усвідомлення вразило його, його затопила потужна суміш люті, захоплення та дезорієнтації.
Незважаючи на те, що Ладан ніколи не говорив про своє минуле після того, як його врятував «Блакитний Місяць», здавалося, ніби "Великий Місяць" від самого початку організував кожну деталь.
Наче стримуючи обіцянку, він дав йому шанс на помсту.
Однак можливість помсти не означала, що її можна здійснити миттєво.
З об'єктивної точки зору, Ладан наразі поступався капітанам, які володіли силою "Клайода".
Хоча він був здібним, його сили було недостатньо, щоб здолати тих, хто піднявся до рівня надлюдини.
Коли він почав обмірковувати це, Ладан незабаром зрозумів, що рішення полягало в дарі, який підніс йому "Великий Місяць".
Дар під назвою «Окуляри Амріти», мав силу виявляти незліченні реліквії, заховані на морському дні, спрощуючи їхній пошук.
Дізнавшись, що певні реліквії можуть компенсувати його дефіцит сили порівняно з капітанами Семи Архіпелагів, Ладан зрозумів, що все було сплановано від самого початку.
Одночасно він осягнув справжню мету "Великого Місяця".
"Помста та контроль над Семи Архіпелагами."
У момент, коли він це зрозумів, "Великий Місяць" перетворився на щось більше, ніж просто об'єкт його вдячності.
Він не лише проклав весь шлях для Ладана, а й забезпечив його засобами для досягнення помсти.
Від початку й до кінця все це було частиною плану.
— «Заради Великого Місяця», — несвідомо промовив Ладан.
Ці слова колись були порожніми для нього, просто фразою без жодного змісту.
Але тепер «Заради Великого Місяця» більше не було порожнім звуком.
Тепер, коли він вимовляв ці слова, вони були сповнені справжнього наміру.
— «Заради Великого Місяця».
Тільки тоді вони по-справжньому втілили почуття відданості.
Минуло близько трьох місяців відтоді, як надійшла звістка про те, що п'ятий син став сомалійським піратом.
Коли сильна літня спека нарешті почала спадати, а листя в лісі почало червоніти, Алон сів у карету.
Він прямував на великі храмові збори, які кожні два роки проводилися в маєтку герцога Ротегре.
"Я б хотів уникнути цього, якщо можливо…"
Хоча його тіло фізично перебувало в кареті, думки Алона були сповнені відрази.
Погана репутація родини графа Палатіо зникла після років невідомості, але її замінили насмішки, що його дратувало.
Все ж, причина, чому він погодився, полягала в тому, що всі дворяни Астерії були зобов'язані за законом відвідувати великий храм кожні два роки.
Дивне правило вимагало присутності раз на два цикли, за винятком надзвичайних обставин.
Таким чином, Алон їхав у кареті до великого храму, де невдовзі мав зустрітися з двома іншими дворянами.
Це була заздалегідь підготовлена домовленість, оскільки найманці та бандити часто полювали на дворян під час сезону храмових зборів, тож подорожувати великими групами було розумніше.
Як дворяни, вони мали достатньо охорони для відлякування неприємностей, але навіть невелика сутичка могла виснажити цінний персонал, тому вони від самого початку збільшили свою кількість, щоб запобігти будь-яким конфліктам.
Завдяки цій взаємній домовленості Алон цілком природно подорожував із двома родинами зі східних регіонів, і день минав гладко.
…Проте проблема виникла тієї самої ночі.
— Графе Палатіо, чи не замало мати лише одного охоронця… У вас фінансові труднощі?
— Якщо ви маєте матеріальні проблеми, я міг би надати допомогу.
— Ах… Схоже, ви дещо поспішно успадкували свій титул, і тепер ваша скарбниця страждає.
Алон із подивом дивився на двох дворян, які так навмисно намагалися відкрито його образити.
.
.
.
(П.П Ну що ж появився новий фанатик (я про Ладана хд), а що стосується цих дворян, то як би Деус, Сольранг чи Ютія (нинішні), почули б те що ці дворяни кажуть, від їх дворянських домів нічого б не осталось, вони б просто вирізали б усіх хто пробує знущатись з Алона.)
.
(Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділі та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga )