Розділ 132 - Яйце (2)
Темне око, що зависло в повітрі, ніколи справді не залишало царство тіней.
Зрештою, воно з'являлося лише тоді, коли Алон спрямовував магічну силу.
Незважаючи на це, здатність Духовного Дракона виявити це око була наслідком його вродженого статусу, який стояв вище за інші живі істоти.
Той самий принцип стосувався й Тіньового Дракона; попри свою назву, його фундаментальна природа була тотожною природі Духовного Дракона.
Тому Тіньовий Дракон усвідомив наявність ока — істоти, що належала до світу тіней.
Будучи щойно народженим, він ще не розумів, що не мав би бути здатним сприймати подібне.
І саме з цієї причини…
Тремтіння… тремтіння… тремтіння…
Тіньовий Дракон повністю завмер.
До нього прийшло інстинктивне розуміння: це око було істотою фундаментально іншого порядку, чий ранг був настільки безмірно вищим, що прірва між ними не піддавалася опису.
Ця абсурдна відмінність у ієрархії повернула йому мудрість та інтелект, які Духовний Дракон втратив, коли випив людської крові.
Хоча Тіньовий Дракон тільки-но народився, він почав міркувати самостійно — вишукувати спосіб вижити в цій зустрічі.
З його статури стікали темні тіні, і першим його поривом було: "Може, напасти на нього?"
Навіть із відновленим інтелектом його первісна та дика натура нікуди не зникла.
Утім, він швидко відкинув цю думку.
Сутичка проти істоти такого масштабу була б безнадійною, особливо проти тієї, яку наділив силою її господар.
Тіньовий Дракон глибоко замислився над цією дилемою.
Нарешті він дійшов найефективнішої стратегії для виживання в цьому відкрито ворожому сценарії: повна капітуляція.
Щойно це рішення було прийнято, він почав оглядати кабінет свого господаря.
Хоча він був ще немовлям, на інстинктивному рівні він знав, що для здобуття прихильності вищої сутності потрібен щирий акт покори.
Десятки багряних очей завертілися в очницях, поки нарешті не зупинилися на предметі, що лежав на столику поруч із ліжком Алона — маленькій статуетці.
Це була фігурка кота, яку Алону подарував торговець.
Очі Тіньового Дракона засяяли рішучістю.
Наступного ранку…
"…?"
Першим, що побачив Алон після пробудження, був чорний кіт, який дрімав у нього на грудях.
Трохи згодом…
— Тобто ви стверджуєте… що це Духовний Дракон?
— Саме так.
Істота, яка тепер із цікавістю обнюхувала кабінет, була безсумнівно котом — або, точніше, Тіньовим Драконом.
— …Він схожий на кота.
— Схожий.
— Але як це може бути драконом? — запитав Еван, і його обличчя перетворилося на маску скептицизму.
Однак його сумніви тривали недовго, оскільки незабаром він помітив, як контури чорного кота заколивалися, мов марево.
— Це… справді виглядає незвично, але він усе одно більше схожий на котячого, ніж на драконячого. Як це може бути Тіньовим Драконом?
— Яйце зникло.
— Яйце?
Еван нарешті усвідомив, що чорне яйце, яке раніше розташовувалося позаду Алона, тепер повністю зникло.
— А, виправіть мене, якщо я помиляюся, але ви праві.
Незалежно від того, спостерігали за ним ці двоє чи ні, Тіньовий Дракон продовжував дослідження, вивчаючи оточення своїми сяючими червоними очима.
— Він і справді виглядає як кіт.
— Але це не звичайний кіт.
— Що ж, це правда. Його хутро… поводиться дивно.
Вираз обличчя Алона залишався нейтральним, але всередині поволі піднімався дивний спокійний неспокій.
"Це точно Тіньовий Дракон…" — подумав Алон.
Багряні очі не залишали місця для сумнівів.
Усе ж Алон відчував нитку невизначеності, викликану тим, що він знав про вроджену природу Тіньового Дракона.
"Навіть якщо його форма — це кіт… він не здається агресивним" — подумав Алон.
Згідно з його знаннями, Тіньовий Дракон повинен був вбити кожну живу істоту поблизу одразу після народження.
Проте той, що був перед ним, не проявляв подібних поривів.
Насправді…
Лап, лап~
Істота легенько вдарила передньою лапою по книжці, що визирала з полиці.
…Це виглядало швидше комічно, ніж страхітливо.
Після миті мовчазного спостереження Алон тихо покликав:
— …Блекі.
[Няв?]
Тіньовий Дракон негайно розвернувся й без роздумів підбіг до нього.
— …Блекі?
— Це ім'я, яке я вибрав.
Еван, знайшовши це ім'я несподівано м'яким для такої істоти, як Тіньовий Дракон, кинув на Алона дивний погляд.
— Чи це не… занадто м'яко для Тіньового Дракона? До того ж його голос… не зовсім схожий на котячий, чи не так?
Еван відчував легке побоювання, але це не завадило Блекі розміром із кошеня дістатися до Алона.
"…Він ще й дуже слухняний" — подумав Алон.
Алон продовжував дивитися на Тіньового Дракона спантеличеним поглядом.
Скільки б він на нього не дивився, цей дракон нікраплі не скидався на те, що описували, як і на інформацію від Ріне стосовно "Яйця Духовного Дракона".
На секунду він замислився, чи не має рації Еван і чи це бува не зовсім інша істота.
Утім, він швидко відкинув цю думку.
Ця схожа на кота істота безсумнівно була Тіньовим Драконом.
Він міг миттєво відчути дивну, потойбічну ауру, що випромінювалася від нього.
— Гм.
Поспостерігавши за Тіньовим Драконом якийсь час у тиші, Алон поклав руки під його передні лапи й підняв у повітря.
І тоді…
Тіло кота витягнулося.
— …Що??
Здивований вигук Евана порушив тишу.
Це була природна реакція — хоча Алон підняв його, лапи кота, які мали б відірватися від землі, залишалися на підлозі, тоді як його тулуб розтягувався.
За мить Тіньовий Дракон, який раніше був розміром із передпліччя Алона, витягнувся так, що його голова діставала до талії Алона.
Помітивши дивні погляди, істота із запізненням відірвала лапи від підлоги.
Шуух.
Таким чином, із невеликою затримкою, Тіньовий Дракон нарешті опинився в руках Алона як слід.
Алон поставив істоту назад і знову підняв.
Його тіло знову витягнулося.
Повторивши це кілька разів, маленька істота почала розуміти й з кожною спробою втягувала тіло трохи швидше.
— …Це справді Тіньовий Дракон.
— Бачиш?
— Так.
Тепер вони обидва були переконані.
[Няв?]
Перебуваючи в руках, істота нахилила голову в жесті милої цікавості.
Алон мовчки дивився на нього якийсь час, після чого опустив на землю й підвівся на ноги.
— Куди ви йдете?
— Я хочу перечитати лист, щоб переконатися остаточно. Вчора ввечері я заснув, обмірковуючи його зміст. Я заберу його; доглянь тут за всім.
— Зрозумів.
Туп-туп—
[Няв?]
Після того як Алон пішов, Еван повернувся й подивився на Тіньового Дракона — тепер на ім'я Блекі — з допитливим виразом.
Як тільки Алон зник, істота відновила огляд оточення, час від часу торкаючись лапою цікавих предметів.
Навіть такий байдужий до домашніх тварин чоловік, як Еван, виявився зачарованим.
Хоча форма Блекі була дещо аномальною для кота, він був незаперечно чарівним.
Охоплений подвійною цікавістю, Еван підійшов і повторивши за Алоном, підняв Блекі.
— О.
Еван дивувався тому, як тіло Блекі розтягувалося, здавалося, безкінечно — видовжуючись майже вдвічі дужче, ніж у руках Алона.
Хоч це й здавалося дещо дивним, широкі й невинні очі створіння були настільки милими, що це не могло його не потішити.
Однак у той момент…
— …Га?
Еван щось помітив.
З м'яким, вологим звуком десятки червоних очей почали відкриватися по всьому витягнутому тілу Блекі.
Але це було ще не все.
Масивна паща, наповнена рядами гострих зубів, матеріалізувалася посередині його розтягнутої форми.
— Грааааах—!
З огидним шумом Блекі широко роззявив свою величезну пащу в бік Евана, який міг лише дивитися, повністю паралізований.
Потім, не зронивши жодного слова, Еван повільно присів і поклав Блекі назад на підлогу.
Туп-туп-туп—
Ніби нічого й не сталося, Блекі знову почав оглядатися довкола своїми яскравими, допитливими очима.
І саме тоді…
— …Чому ти там стоїш на колінах?
Увійшовши до кабінету, Алон відчув, як Блекі треться об ноги, і не вагаючись погладив його. Поруч стояв Еван, який застиг на колінах і виглядав абсолютно приголомшеним.
— Еване?
— Маркізе.
— ?
— Я вважаю… це точно Тіньовий Дракон.
— …Що змусило тебе переконатися саме зараз?
— Це… справді, дуже сильно лякає.
Він відповів відсторонено, усе ще помітно тремтячи.
Алон, спантеличений його заявою, подивився вниз на Блекі.
[Няв?]
Блекі просто нахилив голову, дивлячись на Алона своїми трохи завеликими, безневинними очима.
Через деякий час Алон зрештою вирішив відкласти будь-який остаточний вердикт щодо Блекі.
Цим рішенням керували дві основні причини.
Перша полягала в тому, що Блекі був набагато покірнішим, ніж очікувалося, і без проблем виконував накази Алона.
Звісно, Еван, здавалося, взагалі почав уникати будь-якої близькості з Блекі, але це була окрема справа.
Другою причиною був лист від Ріне, у якому зазначалося, що якщо Алону вдасться підкорити Тіньового Дракона і встановити з ним зв'язок, у його знищенні не буде потреби.
"…"
Алон подивився на Блекі, який тепер дрімав у нього на колінах, а потім перевів погляд на маленький символ, викарбований під його правим зап'ястям.
Цього знаку не було до того, як Тіньовий Дракон вилупився.
Він з'явився одразу після народження Блекі, і Алон був упевнений, що це знак покори.
Іншими словами, ймовірність того, що Блекі стане для нього загрозою, тепер була мізерною.
Однак…
"…Коли це сталося?" — подумав Алон.
Проблема полягала в тому, що Алон не мав жодних спогадів про те, коли утворився цей знак.
Спираючись як на свої попередні знання з гри, так і на вивчення магії в цьому світі, підготовка знаку покори мала включати специфічний ритуал.
Утім, Алон відклав цю думку, як робив це зазвичай.
Важливим було те, що Блекі більше не становив для нього небезпеки.
Щодо походження знаку, то Алон розумів: розгадати цю таємницю самими лише хвилюваннями не вдасться.
"Мабуть, мені доведеться запитати про це в Ріне, коли ми прибудемо на кордон" — подумав Алон.
Упорядкувавши свої думки, Алон промовив:
— Еване.
— Так, маркізе.
— Час вирушати.
— А, ми прямуємо до кордону?
— Так. Усі наші справи тут завершено.
Повідомивши Евана, Алон додав:
— Це правда. Але хіба ви не збиралися дослідити Тіньового Дракона детальніше? Ви згадували щось про його магічні властивості.
— Ми можемо з'ясувати це під час нашої подорожі.
— У такому разі я зроблю необхідні приготування.
Спостерігаючи, як Еван виходить із кімнати, Алон опустив очі.
Блекі усе ще міцно спав.
"Єдність із тінями, он як. Що б це могло означати?" — подумав Алон.
Алон тихо обмірковував фразу, яку побачив, коли вперше отримав яйце Духовного Дракона.
————
Приблизно в той час, коли Алон готувався вирушити на кордон,
Юна нарешті збиралася взяти участь у довгоочікуваному зібранні організації "Блакитний Місяць".
Сповнена хвилювання та очікування, вона раптово згадала про Хідана.
Точніше, вона пригадала слова свого близького друга та колеги, з яким служила в організації "Блакитний Місяць" понад десять років: "Не завищуй свої очікування занадто сильно".
"Що він міг мати на увазі?" — подумала Юна.
Вона була впевнена, що Хідан спочатку був так само заповзятим і сповненим захоплення.
"Хіба він не був у захваті й не хвалився тим, що йому дозволили бути присутнім на зустрічі тоді?"
Але спогад про виснажений вираз обличчя Хідана з їхньої останньої зустрічі ненадовго виринув у її пам'яті.
Відкинувши цю думку, Юна зосередилася на тому, щоб прибути на зустріч вчасно.
Усередині зали засідань,
П'ять місяців, яких шанував кожен член організації "Блакитний Місяць", сиділи з вишуканою гідністю.
Атмосфера була глибоко урочистою.
Незважаючи на хвилювання, Юна схилила голову, відчуваючи вагому урочистість, яку завжди уявляла.
"Чому він казав мені не плекати надій? Це саме так, як я й уявляла" — подумала Юна.
Вона кинула погляд на Хідана, який тихо сидів у кутку з байдужим виразом обличчя, і відчула хвилю спантеличення.
Минуло приблизно тридцять хвилин.
— …Відхилено. Зведення статуї неприпустиме.
— Чому ні?
— Якби це була ситуація, подібна до території Меркіліан, де їх урятували від кризи, це було б виправдано, але бездумне встановлення статуй приверне занадто багато уваги.
— Тож якщо ми врятуємо територію від кризи, як Меркіліан, і припишемо це "Великому Місяцю", це прийнятно? Хідане, скільки Ядер Безодні ми вилучили?
— Що ти замислив?
— Ну, ми притримаємо кілька для себе й сфабрикуємо правдоподібну історію—
Юна спостерігала, як Перший Місяць невимушено пропонував такі дивовижні плани без жодного натяку на ніяковість.
"…Що це таке?"
У той момент вона відчула, що щось було глибоко не так.
.
.
.
(П.П Ля момент коли Блекі підняли, а він розтягнувся, я згадав мем, де так само піднімали типу кота, а він розтягнувся хд. Що до Юни, мені її аж жаль, як і Хідана хахах.)
.
[Підпишіться на мій ТГ-Канал, щоб дізнаватись про вихід нових розділів та іншу інформацію: https://t.me/Cactus_Paradise_novel_manga]